Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
Давня історія України  (в трьох томах).  Том 1: Первісне суспільство - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство

Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:

Видання є першою фундаментальною працею, присвяченою найдавнішому періоду історії України, написаною із залученням найширшого кола археологічних, антропологічних, історичних та етнографічних джерел. У першому томі відтворюються факти та події первісної історії України від появи перших людей на її території до кінця бронзового віку. Окремі розділи дослідження присвячено ранньому та пізньому палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту та добі бронзи. У кожному з них аналізуються динаміка історично-культурних змін, темпи суспільного прогресу, досягнення та втрати у сфері виробництва й споживання, суспільний устрій і духовна культура, антропологічний склад населення.
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
1 ... 182 183 184 185 186 187 188 189 190 ... 274
Перейти на страницу:

Глава 5

Антропологічний склад населення

Наше уявлення про фізичний тип населення три;, нільської культури базується на нечисленних антропологічних знахідках, які неодноразово вивчалися і достатньо описані в науковій літературі (Г. Ф. Дебец, Г. П. Зіневич, I. Й. Гохман, М. С. Великанова, С. І. Круц, І. Д. Потєхіна).

Ранній і середній періоди трипільської культури представлені лише поодинокими похованнями, розташованими переважно на поселеннях Лука-Устинська, Солончени II, Траян, Верем’є, Незвіско, Ліпкани. Відсутність могильників цих періодів утруднює вирішення питань походження і формування антропологічного типу трипільців. Відомі ж окремі могильники пізнього періоду (Більче-Злоте, Вихватинці, Чапаївка, Маяки, Усатове) лише якоюсь мірою проливають світло на ці питання.

На думку більшості дослідників, для трипільського населення характерні як середземноморські, так і протоєвропейські антропологічні варіанти європеоїдної раси (при переважанні першого), що може свідчити про неоднорідний склад населення. Майже всі пізньотрипільські могильники у своєму складі мають ці два морфологічні варіанти, за винятком печери Більче-Злоте, де були поховані представники лише середземноморського типу, поширеного серед племен Середземномор’я та Середньої Європи за доби неоліту та бронзи.

Досить своєрідне співвідношення двох морфологічних варіантів виявилося при вивченні матеріалів Вихватинського могильника: розміри чоловічих черепів дають змогу порівнювати їх з групами, які вважаються “класичними” середземноморцями (сучасні сардинці), жіночі наближаються до “пом’якшеного” протоєвропеїдного типу, що дало підставу М. С. Великановій зіставляти їх із черепами зрубної культури доби пізньої бронзи[246]. Така розбіжність у палеоантропологічному типі чоловіків і жінок підтверджується також різницею в будові тіла — жінки високоросліші за чоловіків, що також наближує останніх до населення Середземномор’я з його надзвичайно грацільною будовою кістяка. Є приклад поховання в степовому кургані на Миколаївщині жінки протоєвропеїдного вигляду, подібної до жінок Вихватинського могильника, яке супроводжувалося розписними пізньотрипільськими посудинами.

Краніологічні матеріали з пізньотрипільських пам’яток усатівського типу також свідчать про наявність як середземноморських, так і протоєвропейських варіантів, але з переважанням останніх. Джерелом постачання протоєвропейського компонента в середовище усатівців були, можливо, деякі групи степового енеоліту Північного Причорномор’я[247], про посилення контактів з якими неодноразово писала Т. Г. Мовша та ін.

Наявність серед черепів Чапаївського пізньотрипільського могильника, розташованого на північно-східній периферії трипільської культури, двох морфологічних варіантів — масивного (гіперморфного), типового для надпорізько-приазовського неоліту, та грацільного мезокранного середземноморського, характерного для більшості трипільців, е невипадковою. Найбільш близькі відкритим у Чапаївці поховання з могильників дніпро-донецької спільності та обряд, подібний до чапаївського, могли бути привнесені трипільцям на Середньому Подніпров’ї неолітичним населенням.

Рис. 152. Голови чоловіків із поселення трипільської культури. Незвисько. Реконструкція М. М. Герасимова.

На більш давні зв’язки неолітичного населення України з трипільцями може вказувати знайдене на поселенні Солончени II (ранній етап) окреме поховання чоловіка, фізичний вигляд якого дуже нагадує людей дніпро-донецької культури. Те саме можна сказати і про поховання чоловіка з Незвіска (середній етап), для якого прикметні ознаки протоєвропейського типу (перш за все дисгармонійна будова черепа, коли ширина обличчя перевершує поперечні розміри склепіння).

вернуться

246

Великанова М. С. Палеоантропология Прутско-Днестровского междуречья. — М., 1975. — С. 18.

вернуться

247

Потехина И. Д. Антропологические материалы из могильника Маяки // Э. Ф. Патокова, В. Г. Петренко, Н. Б. Бурдо, Л. Ю. Полищук. Памятники трипольской культуры в Северо-Западном Причерноморье. — К., 1989. — С. 125—130.

1 ... 182 183 184 185 186 187 188 189 190 ... 274
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)