П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню

Не так вже й багато у неї речей: дещо з одягу, пара черевиків ручної роботи, що належали ще її матері — їх Беата взувала лише в особливих випадках, — Роговий гребінь, мило. Деякі подарунки від друзів, трохи води, мережива і швейні приналежності.

Інгер дав їй купу харчів. Ковбасу різних видів, зроблену з різних сортів м'яса. Деякі батони були завтовшки з руку, інші — тонкі й довгі, треті — кружком. Вони-то і складалили основну вагу в її багажі. Хоча по дорозі дівчина і віддала кілька батонів голодним і один круг фермеру з дружиною, який за це дозволив їй два дні їхати в їх фургоні, все одно здавалося, що ковбаси у неї стільки, що вистачить не менше ніж на рік.

Дав їй Інгер і листа, написаного на тонкому пергаменті, скрученому в подвійний сувій. Читати Беата не вміла, але Інгер прочитав його їй, так що вона знала, що в ньому написано.

Кожного разу, коли вона зупинялася перепочити, Беата діставала лист, акуратно розгортала і робила вигляд, що читає. Вона намагалася згадати в точності, що читав Інгер, щоб спробувати визначити, як виглядають ці слова в написаному вигляді. І не могла.

Одного разу Несан написав по пилу якісь значки і сказав, що це слово «Істина». Несан. Беата похитала головою.

Інгер не хотів, щоб вона звільнилася. Сказав, що вона йому потрібна. Беата заперечила, що повно охочих зайняти її місце і він зможе найняти будь-кого. Найняти чоловіка, який набагато сильніше її. Вона, Беата, йому зовсім не потрібна.

Інгер сказав, що вона відмінно справляється зі своєю роботою. Що він любить її майже як рідну дочку. Розповів, як її батько з матір'ю вперше прийшли до нього на роботу, коли Беата була ще зовсім малою. Очі Інгера були червоними, коли він просив дівчину залишитися.

Слухаючи його, Беата теж мало не плакала. Вона сказала Інгеру, що любить його, як рідного дядечка, і що саме тому-то вона і повинна піти. Якщо вона залишиться, будуть неприємності і він постраждає через неї. Інгер заперечив, що цілком з цим впорається. Беата сказала, що, якщо залишиться, її можуть навіть вбити і вона боїться. На це м'ясник нічого заперечити не зміг.

Інгер змушував її багато працювати, але він був чесним. Завжди дбав, щоб дівчина була сита. Ніколи не бив. Іноді він давав запотиличники хлопцям, якщо ті йому заперечували, але ніколи пальцем не чіпав дівчат. Втім, треба сказати, що дівчата з ним ніколи і не сперечалися. Пару раз він розсердився на неї, але жодного разу не вдарив. Якщо вона якимось чином примудрялася його розсердити, він просто змушував її до глибокої ночі обскубувати і потрошити курей. Та й це покарання випадало їй не надто часто.

Єдине, що Беата вважала найважливішим у житті, це виконувати накази і не доставляти неприємностей. Дівчина знала, що, будучи хакенкою, від народження володіє мерзенною хакенською сутністю, як і всі хакенці, і все життя хотіла бути краще своєї мерзенної натури.

Іноді Інгер, підморгнувши, говорив їй, що вона відмінно виконала роботу. І заради цих підморгувань Беата була готова на все.

На прощання Інгер міцно обійняв її і довго не випускав, а потім посадив і взявся писати для неї лист. Коли він його зачитував, Беаті здалося, що у нього сльози на очах. І єдине, що вона могла зробити, це не розревітися сама.