П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню

— Мечі? — Здивовано закліпав Морлі.

— Звичайно. Тут достатньо, щоб купити кожному по дюжині мечів. Якщо ви виїдете в іншу країну, там ви вже не будете хакенцямі, як тут. В інших країнах ви будете вільними людьми і зможете придбати собі мечі. Створіть собі нове життя. Знайдіть нову роботу, все нове. Маючи ці гроші, ви зможете познайомитися з хорошими жінками і доглядати за ними як годиться.

— Але ж ми ніколи не покидали Ферфілд! — Морлі мало не плакав.

Далтон Кемпбелл, спершись на стіл, нахилився до них.

— Якщо ви залишитесь, вас страчують. Гвардійці знають ваші імена і напевно шукають вас, поки ми тут з вами розмовляємо. Швидше за все вони вже наступають вам на п'яти. Я молю Творця, щоб вони не бачили, як ви йшли сюди. Якщо хочете жити, беріть гроші і змотуйтесь. Знайдіть собі нове місце.

Несан швидко озирнувся. Він нікого не бачив і не чув, але переслідувачі могли з'явитися в будь-який момент. Він не знав, що робити, але розумів, що вони повинні послідувати пораді Далтона Кемпбелла і бігти.

Несан схопив капшук.

— Майстер Кемпбелл, ви самий хороший чоловік, якого я коли-небудь знав. Мені дуже шкода, що я не зможу працювати на вас все життя. Спасибі вам за те, що сказали, що нас шукають, і за те, що даєте нам можливість почати все заново.

Далтон Кемпбелл простягнув руку. Несану ніколи раніше не доводилося обмінюватися рукостисканням з андерцем, і це виявилося приємним. Він відчув себе чоловіком. Далтон Кемпбелл потиснув руку і Морлі.

— Успіхів вам. Рекомендую роздобути коней. Купіть їх, а не крадіть, ні то наведете переслідувачів на слід. Я знаю, що це буде непросто, але постарайтеся поводитися природно, щоб не викликати підозр. Поакуратніше з грошима, не транжирте даремно на повій і випивку, інакше не встигнете озирнутися, як вони скінчаться. А якщо таке станеться, вас напевно схоплять, або ви не проживете достатньо довго, щоб померти від хвороби, якою вас нагородять повії. Якщо ви вдумливо скористаєтеся грошима, то зможете прожити на них кілька років, це дасть вам час влаштувати собі нове життя в будь-якому місці, яке вам сподобається. Несан знову потиснув Кемпбеллу руку.

— Дякую за поради, майстер Кемпбелл. Ми їм послідуємо. Купимо коней і поїдемо звідси. Не турбуйтеся про нас. Нам з Морлі доводилося жити на вулиці. І ми відмінно знаємо, як сховатися від ворожих нам тепер андерців.

Далтон Кемпбелл посміхнувся.

— Анітрохи не сумніваюся. Що ж, у такому випадку — щоб з вами перебував Творець!

Повернувшись на бенкет, Далтон виявив, що Тереза сидить на його місці і весело цвірінькає з міністром. Її сміх дзвіночком розносився по залу, супроводжуваний низьким сміхом Бертрана. Хільдемара, Стейн і торговці про щось тихо перемовлялися між собою.

Тереза з посмішкою взяла Далтона за руку.

— От і ти, милий! Тепер ти можеш з нами посидіти? Бертран, скажіть Далтон, що він занадто багато працює! Він повинен поїсти!

— Так-так, Далтон, ти трудишся набагато більше, ніж інші. Твоя дружина без тебе відчуває себе жахливо самотньою. Я тут намагався її трохи розважити, але її мої історії зовсім не цікавлять! Вона ввічлива жінка і робить вигляд, що їй весело, але насправді єдине, чого вона бажає, — це розповідати мені, який ти хороша людина, про що я знаю і так.