Перспективи Української Революції
- Автор: Бандера Степан
- Год: 1998
- Язык: украинский
- Год: Видавнича фірма «Відродження»
- ISBN: 966-538-059-1
- Жанр: Другие документальные фильмы
Электронная книга - «Перспективи Української Революції». Краткое содержание книги:
Тим часом ЗП УГВР пішло на розрив з єдиною українською політичною силою за кордоном, яка його всебічно підтримувала, та зробило підставою свого політичного існування й діяльности чужо-сторонню матеріяльну й політичну підтримку. Це є протилежність до принципу організації самостійної політичної дії. Було б інакше, якби чужа підтримка становила тільки доповнення або поширення власної основної бази, спертої на українські засоби. Але ЗП УГВР повністю сперло на чужі засоби і чужу підтримку свою політичну діяльність, навіть на українському відтинку. Відомо ж, що видавання «Сучасної України», «До Зброї»[21] та теперішнього «двійкарського» «Українського Самостійника», оплачування апаратників ЗП УГВР, що становлять більшість усіх прихильників тієї групи, каптування податливих на «ідеологічне впливання матеріяльними засобами» елементів для творення нового відколу «двійки» та фінансування тієї цілої роботи — все це вимагає великих коштів і оплачується не українськими засобами. Твердження, що «Сучасна Україна» видається за гроші, прислані до ЗП УГВР Проводом ОУН на УЗ в 1950 р. ставиться тільки для прикриття. Прислані в той час гроші були призначені на потреби зв'язку, а частково — на зовнішньо-політичну діяльність, а не на видавання газети для еміграції. Але й кількість тих грошей могла б вистачити на покриття коштів хібащо кількох чисел однієї газети.
Коли якась група своє існування і свою роботу на українському відтинку спирає в засаді на засоби і на підтримку чужосторонніх чинників, то тим самим вона і її робота стають експозитурою тих чинників в українському житті. Це діється закономірно, без уваги на те, чи це признається, чи приховується й заперечується. Бо ціла робота, її зміст, її напрямок, мусить бути такий, якого собі бажають та на який погоджуються дотичні «спонзори». А коли ця робота зосереджується на розбиванні визвольного руху, на творенні чимраз нових внутрішніх диверсій, на деморалізації діючих кадрів, на підсуванні всередину просоціялістичних або інших національне індиферентних впливів, які розстроюють ідейно-політичну наснагу визвольної боротьби, — тоді постають найповажніші сумніви щодо існування будь-яких позитивних інтенцій супроти українських визвольних змагань.
Позбавивши себе української політичної і дійової бази за кордоном та повністю узалежнивши свою діяльність від чужої допомоги, ЗП УГВР тим самим втратило практичну спроможність бути партнером у репрезентації української справи перед чужинним світом. Цим не хочемо сказати, що кожна чужинна допомога по-літично дискредитує, або що вона не потрібна. Про вартість і наслідки такої допомоги вирішує передусім те, від кого вона походить, яке її призначення, та чи вона є допоміжним, а чи вирішним чинником у політичній акції. Повне узалежнення від сторонньої допомоги є рівнозначне з утратою власнопідметности й незалеж-ности дії, а будування собі позицій в українському політичному житті в оперті на чужинні сили і їх допомогу — зводиться до ролі експозитури тих сил. Чужинні засоби і впливи не сміють бути використовувані для внутрішньо-українських політичних розігр, бо таким чином впроваджується їх в українські внутрішньо-політичні процеси, як вирішний чинник. Натомість правильним є здобування чужої допомоги для підсилювання визвольної боротьби на відтинку безпосередньої протибольшевицької дії, і то без втручання сторонніх сил у внутрішні українські справи.
НЕ ОБМАНЮВАТИ КРАЮ І НЕ ЗВОДИТИ НА МАНІВЦІ!
Якщо фальшиве зображування на закордонному терені позицій визвольного руху та звихнення однієї його закордонної вітки приносить шкідливі наслідки для цілої його боротьби, то ще гіршу шкоду роблять подібні намагання, скеровані безпосередньо до Краю. Поступовання групи ЗП УГВР супроти ОУН на Українських Землях, як діючої там визвольно-революційної сили, направлене в тому самому напрямі. Намагаючись підкорити його своїм впливам та використовуючи для цього чужосторонні чинники, ця група пустилась на грубе політичне ошукування Краю і на впровадження чужих впливів, як вирішного чинника у внутрішніх справах руху. Типовим виявом і наглядним доказом таких намагань є справа документу «Політичне становище уряду США». Про нього вже були відомості в пресі. Але, скільки ЗП УГВР у своїй заяві само дає до зрозуміння, що той документ неправдивий — мовляв, він ніким не підписаний і не має жодної дати, — мусимо згадати його історію, коли вона перестала бути тайною, а відома ворогові з безпосереднього джерела.
21
«До зброї», журнал військово-політичної думки українського вояцтва на чужині, місячник, видаваний Військовим Центром, згодом Місією УПА при ЗП УГВР, виявляв опозиційні настрої проти ЗЧ ОУН і Степана Бендери, Друкувався в Мюнхені; з 1946 по 1954 рр. появилося 39 чисел.