Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочее научное » Студії з української етнографії та антропології
Студії з української етнографії та антропології - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Студії з української етнографії та антропології

Электронная книга - «Студії з української етнографії та антропології». Краткое содержание книги:

Студії з української етнографії та антропології
1 ... 177 178 179 180 181 182 183 184 185 ... 200
Перейти на страницу:

Дві инших пісні мають цілком особливий інтерес, бо відзначаються пов-ною, цілком примітивною наївністю. В одній з цих пісень жінки кладуть phallus у малі ночви та з повагою ставлять його на піч, називаючи його батьком. У другій — жінки, що беруть участь у перезві, пропонують дружкові vulvam osculare, на що той одповідає згодою, пояснюючи, що то його мати. Піддружий дістає таку саму пропозицію, висловлену ще примітивніше. Приймаючи її, піддружий висловлюється так само, як і дружко2*3.

Серед цих пісень та танців відбувається ще одна церемонія, часто зараз же після вкривання коло криниці або після підгулювання. Бояре стелють на землі рядно, окроплюють його водою, і кожний з них по черзі танцює на рядні з молодою, а після того кожний кидає дрібні гроші на тарілку дружкові, що стоїть там під час танцівгм. В багатьох місцевостях (ми знаходимо її також і в описах весілля минулого століття) церемонія ця міняла свою форму: танцюють просто на підлозі, а то й зовсім не танцюють, і тоді молода обходить всіх бояр і частує кожного чаркою горілки ®s. В Далмації та Сла-вонії молода подає кожному гостеві води помити рукн (ключ до зрозуміння звичаю подавати свекрові воду для вмивання обличчя), і гості кидають Їй у мнеку з водою дрібні гроші. Гроші, що молода збирає таким способом, звуться potevacina. В СлавонІЇ, крім того, коли молода вертається, набравши з криниці води та вкинувши туди крейцер, вона йде через ціле село, і кожний, хто з нею зус-фінеться, має право на поцілунок і разом із сим мусить їй щось подарувати .

У Франції (в Berry) молода, в супроводі дружки, сама робить цей збір

# A. Wereszczyftska. Весілля в Острополі (Рукопис).

° Ои. Гриша, Весілля в Галицькому повіті (Рукопис).

Ом. Гриша. Весілля в Галицькому повіті (Рукопис).

** КалмиовскіА. op. dt, Харьковскій Сборник. МІ. 172; ЧубинскіА. op. cit.. IV. 678; О. Roszkiewicz. op. cit., 51. та ив.

Krau». Sitte und Brauch der Südslaven. 433. 406

з мискою в руках; кожний поспішає покласти їй свою жертву, а вона, без сумніву, показуючи тим, що вона дозволяє себе поцілувати, роздає всім без розділу маленькі бинди, що їх звуть прихильністю (faveurs). В Німеччині гості кладуть свої подарунки на шлюбне ліжко М7.

Ми знову мусимо звернутися до пісень, щоб знайти в них пояснення цьому звичаю, хоч вони й не стосуються безпосередньо до даної церемонії. В одній з цих пісень говориться:

Викотили, викотили Смоловую бочку;

Виманили, виманили У Пацюрихи дочку;

Положили, положили На новій кроваті;

Що хотіли, те й робили Чужому дитяти .

Инша пісня, що також не залишає жадного сумніву щодо свого дуже стародавнього походження, каже:

Панове сватове,

Та поїдем на влови.

Та як були ми на вловах.

То піймали зайця:

І батькові, і матері,

І молодому, і молодій,

І вам, добрнї люде.

Усім по зайцю буде.

Панове сватове,

Та поїдем на влови.

Та як були ми на вловах.

То піймали вовка;

І батькові, І матері,

1 молодому, і молодій,

І вам, добриї люде,

Усім по вовку буде.

Панове сватове.

Та поїдем на влови.

Та як були ми иа вловах,

То піймали лисицю:

1 батькові, і матері,

1. молодому, і молодій,

1 вам, добрнї люде,

Усім по лисиці буде.

Пакове сватове,

Та поїдем на влови.

Та як були ми на вловах,

То піймали п.....ку.

1 батькові, і матері,

, І молодому, і молодій,

І вам, добриї люде Усім по П....І буде .

В Галичині пісня надає право на молоду тільки самому дружкові: «В понеділок зняв барвінок з дівчини,— не тікай од мене, лягай зі мною; у вівторок трохи підійняв їй спідницю, у середу пішов далі... і т- ин , в суботу закінчив свою працю, а в неділю дав дружкові його частку» 29<|.

У назамонів, як свідчить Геродот, молода мусіла віддаватись усім цілу першу ніч свого шлюбного життя, а ПІСЛЯ того кожний зі свого боку мусів давати їй який-небудь подарунок На Балеарських островах під час весілля родичі та приятелі приходили один по одному, од першого до останнього, за порядком віку, діставати насолоду в обіймах молодої. Молодий у цій черзі завше був останній т. Цей звичай практикували колись також в Ірландії2944. Серед населення Куби, коли женився якийсь князь, всі муїцини, присутні на весіллі, лягали з його жінкою 45. Крафт каже, що австралійська молода, перед тим як належати своєму чоловікові, проходить через руки всіх мущин племени245 На Мурінгському березі (Murring) в разі умикання нкрадена жінка на деякий час стає спільною власністю тих, хто брали участь в умиканні. Курнайці (Китаї) часом легалізували своє право єдиного власника, згоджуючись на jus primae noctis для всіх своїх товаришів. У Ку-нандабѵ jus primae noctis належить усім мущинам племени, без розділу на родн 2,в Навіть у сучасній Франції... «нещасна молода мала... також свою частку цього дурного насильства: коли, завдяки потачкам замужніх жінок, молодій щастило одурити хлопців, що чатували на неї, та зникнути, вони її шукали, як правдиві божевільні, начебто вони хотіли на ній помститнся за перевагу, яку вона віддала своєму молодому; вони ламали двері, розбивали вікна, і коли знаходили її, то уволікали її напівголу навіть з самого шлюбного ліжка та водили з собою в полі цілу ніч» 287,

вернуться

44

Ht Edelst, du М<тН, «p. rît fifi, 67.

“* До ішло «ист ліспі лодас:

Хто лотів, гой вертіп,

А кому аерчено. той тсрпіп

<Чѵ6,, ст, 577, № І32>

Ои, Гриша. BtcLi.tti в Галицькому повіті (Рукопис».

О Koszkiewicx. op. Cit.. 47. Ѣ If*

"" Геродот, IV, 172

*** Дкш»р СишілімсьамА, I, V, гл. 18.

Dèmeuuitr, L’esprlt d« usages ft des coutumes des différents peuples, London, 1776, 187

4 Bulletin de la Société d Anthropologie. 1872, CT. 278, m Gava, Cêrém. nupt, 110; De Choi Itères, La foreste nuptiale. 138 139

вернуться

45

n! Edelst. du Méril, op. cit., 69— 70.

У деяких негрів «Nächst begibt sich das Paar mit Hochzeitsgesellen, Bursche und Mädchen, zusammen in eine dunkele Hütte, wo schaulich Unzucht gefröhnt wird» (Endeman, Ethnographische Zeitschrift, 1874, 38).

я* Ои Гриша, ор. сі*. (Рукопис) : Ннчук. op. cit.. 49 Потебня, ДОмасмеміе і т. л.. ІІГ 25,

Про аналогічні звичаї у Франції див.: Edelst, du MèrU, ор cit., 62. ЧубинскіА, Труды экспод.. IV, 580. ш Боі-въ. op. cit., IV, 580,

“І Чаланоеъ, up cit.. ст. 55, примітка 2, га ст. 92. w 1Ь . ор, еі Іос. сії.

Laiimier. op. cit., 82.

Ib.. ст. 2<1 242.

Ib., ct. 260; Bernard Picard, op. cit., П, 79.

«Нігде в ситі мі чути, шиб »’оцті шлюбні обряди,— кім? закон Ману,— виконувались на весіллі жкиин легкої новедіихн, що втратили СММ д»воитво* (Manava Dharmu Sastra, III, ЭГ», цит в Осиповл, Брачние право дреяниго Бостон*, 4611. У СтироллвніА Грічні молодий вважав непдиим дли «б* самому вести вдову до шлюбу, в вів Т» один % Лого товаришів чи родичів. У Римі ие виконували жадних церемоній під час шлюбу з вдовию

♦ A de Gubernatis, Storia romp degli tie» nuti. У ФрдниІІ мови, щи вдруге ничпдйди »»між. we мвлм иа голові квіток, а тільки букет иа груди*. І до иеркви вели іх також вдови. іхиі близькі родичі (Gaya, op. cit, 46) В Угорщині жениться :♦ удовими дуже рідко, бо хто виїьме не дівчину, не матиме шасти иа цьому cetri (Ibidem, У Франції та в Італії і іепер роблять ше charivari під вікиаив шлюбяоі кімнати вдови Христіяаська церква meute була проти другого шлюбу, і воли, і огляду иа людську слабість, вона припускала їх, то все-таки вважала їх ta варанту нездержливість, шо ії треба було викупити публічною покуто«» tEdelsl «lu Mêril, ор cit., Ш)

М Leist (AH Arbchw Jus gentium. Jena, IÄS9, 134 paaailfl, 143 рикзіт), стараючись встановити ідентичність шлюбного рятуалу арійських народів, зазнлчк також тря стаді* у весільному святі в індусів та в ннших народів «індогерманських»: ілкладення шлюбу (Eihegründung}, означеним шлюбу {fchectnaetxung) та виклялиня шлюбу (Ehrvollxtehungl Під закладанням шлюбу вій роауміс «die Werbung des Freiere und Zusage seiim» des Gewalthabers des «Мёшепв»: означений шлюбу як «die vom Mldchengeber gestattete Handgreifung, als erster Zeichen der Machtausübung über die Frau», а під виконанням шлюбу - «die Heimtùhrung una Installierung der Braut in ihre hausfrauliche Stellung». Winternitz, що в нього ми беремо ui твердження Leist'a. закидає йому, шо він у своїх зіставленнях обмежився виключно індусами, греками, римлянами та трохи германцями, і вважає також за иедоведені його гадки про значення, наприклад, жертви корови, як Ehegründung. Нам здасться сам принцип Ляй-стоного пояснення виключно юридичним і надто штучним.

1 ... 177 178 179 180 181 182 183 184 185 ... 200
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)