Українське письменство

Многогранною і плодотворною являється і публіцистична діяльність С. О. Тут знаходимо ми і чергові публіцистичні огляди громадського життя («Відгуки з життя і письменства» в «Новій громаді» та «Раді», і начерки з історії громадського руху, і інтерпретації Драгоманова, і мужні слова в оборону української ідеї проти всякої «нівеляційної теорії і практики».

Авторитетний публіцист, історик письменства, критик, видавець і коментатор (видавнича робота в т-ві «Вік», прекрасне видання творів Котляревського), С. О. являється разом з тим і одним з найкращих українських стилістів. Його літературний стиль виріс з образної і докладної манери популяризатора, зразки якої знаходим у Куліша та Грінченка. Характеристичні її ознаки — багатство словника, досвідчене і зручне користання архаїзмом і провінціалізмом, і нарешті — синтаксис, що всі свої ресурси черпає з укладу народної мови. Спочатку занадто конкретний, трохи широкомовний, цей стиль стає згодом лаконічнішим, стислішим, перемагає матеріальність народного слова і разом з тим не впадає в ту безцвітну, позбавлену всякого запаху стерилізовану абстрактність, якою грішать іноді українські літератори. Язик Єфремова — органічне кільце в розвитку українського слова. Прекрасний і поважний зразок для кожного, хто пише по-українському.

Так уявляється нам значення літературної діяльності С. О. Єфремова. Святкуємо нині двадцять п’яті роковини щирої і невтомної праці історика, віртуоза і лицаря українського слова.