Любов дика та прекрасна
- Автор: Смолл Бертрис
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-4109-1
- Переводчик: Наталья Третьякова
- Жанр: Исторические любовные романы
Электронная книга - «Любов дика та прекрасна». Краткое содержание книги:
Знову сівши на подушки, він потягнув Сьюзен собі на коліна. Розірвавши на ній нічну сорочку до самого низу, почав пестити її груди. Хуссейн поблажливо засміявся, коли вона скрикнула.
— Чого ти, маленька, ну що за дурниці? Ти знаєш, навіщо ти тут. Будеш ти нас слухатися чи ні — зрештою це не має особливого значення. Ми тебе відбуцожимо. Це буде не так уже й погано. Ти могла б опинитися й серед тих бідолах на віллі, якими скористався весь екіпаж. Ми не завдамо тобі болю. Ми просто хочемо трохи любощів.
По її щоках потекли сльози.
— Будь ласка, — схлипувала вона, — благаю вас, не треба. Я так боюся. Я… Я… Я ще ніколи…
— Іменем Аллаха, — мовив Хуссейн, — схоже, нам дісталася незаймана! — Він повернув до себе її обличчя. — То ти ще ніколи не була з чоловіком, маленька моя? — Вона мовчки кивнула. — Дістань кості, Ібрагіме, — наказав перший офіцер. — Ми завжди кидаємо кості, з’ясовуючи, хто перший скуштує незайманку, коли нам щастить її дістати, — спокійнісінько пояснив він Сьюзен. — Стань рівно, дівчинко.
Охоплена жахом, вона слухняно підкорилася. Хуссейн трохи постояв над нею, а потім нахилився й зірвав із дівчини рештки вбрання. Тонка тканина нічної сорочки розлізлася, коли вона вчепилася в неї пальцями, намагаючись утримати на собі. Турок засміявся, спостерігаючи за цими зусиллями, і погладив її задок. Розгнівавшись, Сьюзен опанувала себе й заліпила йому ляща, але страх перехопив їй дихання, коли пірат стиснув її груди.
— Такого, джентльмени, ласого шматочка мені давно не доводилося куштувати. Чиста… Солодка, як мед, а груди немов соковиті стиглі дині!
Якусь мить чоловіки жадібно розглядати дівчину. А потім Абдул вигукнув:
— Ну ж бо! Випробуймо нашу удачу! Я вже так розвогнився, що ось-ось штани репнуть!
Усміхаючись, Хуссейн простягнув кості молодому штурманові. — Давай, Ібрагіме. Ти перший.
Ібрагімові випало три цятки, і він, нітрохи не засмутившись, щиро засміявся.
— Урешті-решт я завжди опиняюся останнім.
Абдул вихопив кості й вдоволено усміхнувся, викинувши вісім цяток. Він розглядав оголену дівчину й облизувався, не приховуючи своєї нетерплячки.
— Мене не так просто буде перемогти, Хуссейне, — торжествував він, але перший офіцер спокійнісінько взяв кості і, якусь мить потрусивши їх у руках, різко кинув через весь стіл.
— Трясця його матері, — пробурмотів Абдул, бо випало дев’ять цяток. Хуссейн засміявся.
Ібрагім підняв кубики й запропонував розгніваному другому офіцерові:
— Та годі тобі, Абдуле… Кидаймо далі, доки цей мазунчик долі Хуссейн розважатиметься з дівчиною.
Штовхнувши Сьюзен на подушки, Хуссейн поставив ноги обабіч свого переляканого виграшу. Він жадібно цілував її, його язик прослизнув усередину, розпалюючи там пожежу, викликаючи в дівчини, що відчайдушно опиралася, відчуття, яких вона раніше навіть уявити собі не могла. Здавалося, його руки торкаються її одразу з усіх боків: спрагло мацають, лагідно пестять, грубо стискають. А потім його рука опинилася між її ногами: він хотів перевірити, чи справді вона незаймана, і задоволено щось пробурмотів, переконавшись у тому. Шалено борюкаючись, Сьюзен намагалася відбитися від нього, і він засміявся.
— Мені подобається така жага до перемоги, дівчинко, але зараз тобі не виграти! — Вона відчула, як його твердий прутень упирається в її стегна, і спробувала вивернутися. Ще дужче соромлячи її, двоє інших чоловіків поставали біля неї навколішки, підбадьорюючи Хуссейна й даючи йому поради.
— Схоже, цієї маленької незайманки забагато для тебе, Хуссейне? — знущався Абдул. — Злазь із неї, чоловіче. Я покажу, як треба вставляти!
— Може, потримати її для тебе? — піддражнив товариша Ібрагім. — Коли настане моя черга, їй буде не до бійки.
— їй буде не до бійки після того, як вона посмакує справжнього чоловіка, хлопчиську, — вихвалявся Абдул.
Цієї миті Сьюзен відчула, як гострий біль пронизав її стегна, і закричала. Та коли Хуссейн почав швидко рухатися всередині неї вперед-назад, біль став слабшати, а її крики перейшли в протяжний стогін. Вона страшенно соромилася цього, проте втратила владу над своїм тілом, і її стегна зарухалися в одному ритмі з Хуссейном. Раптом чоловік затремтів і впав на неї. Його одразу ж стягли зі Сьюзен. Тепер волохатий бородатий Абдул, скинувши свої бахматі штани, опинився над дівчиною. Вона намагалася скинути його, але дістала жорстокого ляпаса й до крові прикусила нижню губу. Він швидко увійшов у неї, проте, на радість товаришів, його пристрасть так само швидко розтала.