Любов дика та прекрасна

Відчувши вагу торбинки, він широко всміхнувся.

— Синьйоро графине, з вами приємно мати справу. Може, хочете переказати братові ще щось?

Вона віддала йому запечатаний пакунок і, не промовивши й слова, повернулася та розчинилася в темряві. Хайр ад Дін трохи скривився і, повернувшись, побрався до свого човна на пляжі. Яка ж вона жорстока, ця графиня ді Лікоза. Йому стало цікаво, що ж накоїла її бідолашна жертва.

Коли човен, хитаючись на хвилях, плив назад до корабля, Хайр ад Дін думав, що, можливо, варто звільнити каюту поряд із його власного. Вона достатнього розміру, і там можна зручно влаштувати жінку та її служницю. Він вирішив доручити своїм людям захопити разом із синьйорою покоївку. Досвід підказував, що бранки, які мали подружку, почувалися в полоні краще, ніж ті, що були самі. А як та бідолашна не дістанеться до великого візира живою й здоровою, звинуватять у цьому його.

Повернувшись на облавок свого корабля, капітан скликав усіх своїх офіцерів і розповів їм про майбутній напад на віллу «Золота риба».

— Не брати нікого в полон, окрім тієї шляхетної жінки та її служниці. Ми не якесь смердюче цебро для перевезення рабів. Поводьтеся з ними обережно, бо інакше, іменем Аллаха, вихолощу вас усіх! Ніяких зґвалтувань. Та жінка — для Цикалазаде й тільки для нього.

— А як щодо покоївки? — запитав перший офіцер.

— Що ж… Можливо, коли будемо в безпеці, у морі. А на віллі не марнуйте часу.

— Але ж не варто сподіватися, що чоловіки просто пройдуть повз молоденьких, капітане. Адже не часто бувають на березі з такими дорученнями.

— Добре, добре! — поблажливо всміхнувся Хайр ад Дін. — Нехай парубота, що піде з тобою, висмалить служниць у будинку, але ту леді з її особистою служницею приведіть до мене неторканими.

— Знадобиться десятків зо два чоловіків, — мовив перший офіцер. — Тепер нам залишається тільки сидіти й чекати наступні кілька днів.