Любов дика та прекрасна

Кат повернулася спиною до суперниці і, узявши за руку свого чоловіка, пішла, на ходу вислуховуючи привітання й добрі побажання місцевих дворян, радих бачити, як графиня ді Лікоза дістала те, на що заслуговувала.

Альфредо ді Лікоза загигикав.

— Що ж, люба, я навіть уявити не міг, що дочекаюся дня, коли тебе перевершать.

— Цить, зміюко! — заволала Анжела. — Я вб’ю її! Ні! Це було б надто просто. Я змушу її страждати! Зроблю це повільно. Жорстоко! Вона благатиме Бога про смерть!

Граф ді Лікоза, ввічливо усміхаючись до своїх друзів і сусідів, затягнув свою оскаженілу дружину до карети.

— Ти нічого не зробиш, Анжело! Ти мене зрозуміла? Нічого! Інквізиція вже й без того придивляється до тебе.

— Хай придивляється, — кинула та. — Вони нічого не зможуть довести!

— Інквізиція не повинна нічого доводити! Досить найменшої підозри. Люба моя, поглянь правді в очі. Франциско розважався з тобою так само, як ти з ним. Очевидно, що цей чоловік глибоко закоханий у свою дружину. Хай собі живуть! Я не хочу мати лорда Босвелла за ворога, і, якщо мені доведеться обирати між ним і тобою, я стану на його бік! Йому принаймні можна довіряти.

Однак Анжела ді Лікоза не здужала забути красуню Кат. Графиня Босвелл, очевидячки, була на кілька років старша за неї, але зовні годі було це завважити. І вона не вдавалася до жодних засобів, аби здаватися красивішою, ніж насправді. Шкіру мала бездоганну, свіжу й здорову від природи. Тіло — молоде й пружне. Анжела уявила, що буде, як те вродливе личко й тіло спотворяться, укриються шрамами. Чи кохатиме Франциско її й тоді? Чітка відповідь пролунала в її думках. Так, кохатиме!

Вона бачила, як Босвелл дивився на свою дружину. На неї, Анжелу, він ніколи так не дивився. І взагалі він ніколи по-справжньому на неї не дивився. Уперше усвідомивши цю болісну правду, графиня ді Лікоза розлютилася ще дужче.

Наступні кілька тижнів жага Анжели ді Лікоза до помсти зростала. Здавалося, кожна місцева шляхетна родина бажала влаштувати вечірку на честь молодого подружжя, і їх з Альфредо всюди запрошували. Відмовитися було неможливо. Графиня Босвелл швидко стала улюбленицею чоловіків і жінок. Усі захоплювались її вродою, чарівністю й дотепністю. Лорд Босвелл — затятий волоцюга — майже не відходив від своєї дружини, і палкі погляди, якими вони обмінювалися, навіть увійшли в приповідку.

Саме це їхнє захоплення одне одним і наштовхнуло Анжелу на думку про те, як помститись якнайкраще. За ці останні тижні вона довідалася, що лорд Босвелл та його наречена кохають одне одного багато років, але з різних причин дотепер не могли бути разом. Нарешті поєднавшись, тепер вони були неймовірно щасливі. Анжела ді Лікоза вирішила знову розлучити їх назавжди. Вона думала про те, щоб когось із них убити, найкраще — Кат. Але підозра одразу впала б на неї, тож вона відмовилася від цієї думки. До того ж біль від розлуки буде сильнішим, якщо їх обох залишити живими. Отоді прекрасна графиня Босвелл буде змушена віддатися іншому чоловікові, а її коханий знатиме про це й нічого не зможе вдіяти, щоб урятувати її, — їхні страждання стануть просто нестерпні.