Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Наукова думка
- ISBN: 966000103
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
Не менш виразна зооморфна пластика. Це переважно фігурки великої рогатої худоби (биків, корів), а також дрібної рогатої худоби (овець, кіз), свиней, собак, ведмедів, оленів. Є серед них дуже реалістичні, навіть підкреслено натуралістичні, коли виділяються статеві ознаки, шерсть, чітко моделюється голова, є й схематизовані, коли лише за окремими рисами можна їх ідентифікувати з якимось видом тварин.
Моделі жител трапляються двох типів — закриті та відкриті. Перші передають зовнішній вигляд, другі — інтер’єр. Найбільш виразні моделі закритого типу знайдені в Россоховатці на Черкащині та Ворошилівці на Вінниччині. Це відповідно двоповерховий будинок, або будинок із підвальним приміщенням, на чотирьох ніжках та одноповерховий на чотирьох високих ніжках. Судячи із цих моделей, можна стверджувати, що житла були прямокутними у плані, з двосхилим дахом. Стіни мали дерев’яний каркас. Вхід розташовувався посередині однієї з коротких стін. Йому завжди передувала відкрита веранда. У протилежній від входу стіні робилося кругле віконце. Моделі відкритого типу прямокутні чи округлі в плані (Сушківка, Попудня та ін.). Очевидно, через те, що основною метою було відтворення інтер’єру, формі моделі великого значення не надавалося. Всі вони також на чотирьох ніжках. Стіни піднімаються на незначну висоту, так, щоб було видно інтер’єр. Входу також передує веранда. Усередині праворуч від входу розміщено квадратну купольну піч з коротким димарем (на моделі з Попудні біля печі жіноча фігурка). Ліворуч уздовж стіни зроблено підвищення, на якому стоять великі посудини, очевидно, для зберігання різних припасів. Біля стіни навпроти входу на підлозі — хрестовидне підвищення (жертовник), над ним — кругле віконце. Стіни моделей, знайдених у Коломийщині II, Володимирівці, Попудні, Ворошилівці, прикрашені заглибленим — або розписним орнаментом. Порівнявши розглянуті моделі з даними розкопок трипільських жител, дійдемо висновку, що моделі відтворюють реальні житла.
Рис. 132. Сидячі жіночі фігурки. Кінець пізнього Трипілля (1 — Красногірка; 2 — Усатове).
Про одяг можна говорити лише стосовно населення трипільської культури, бо лише тут він відображений у пластиці та малюнках на посуді. Виготовлявся одяг із тканини, хутра та шкіри. Про чоловічий одяг судити важко, тому ще він представлений на пластиці лише перев’язями, що йдуть через одне плече або хрест-навхрест через обидва. Жіночим одягом очевидно, була сукня підперезана в талії, з короткими рукавами, трикутним чи округлим шийним вирізом, розкльошеною спідницею, яка сягала до колін й іноді закінчувалася торочками. Пояси використовувалися різної ширини та довжини (в один чи кілька обертів), нерідко з китицями на кінцях. Взуття мало вигляд напіввисоких чобітків, часто оторочених хутром, або сандалій. Оскільки описаний одяг зображений на пластиці та посуді обрядового призначення, дослідники вважають його теж обрядовим[234]. Хоча не виключено, що повсякденний одяг міг бути схожий на нього.
У трипільців та інших землеробів були поширені прикраси. На трипільських статуетках вони передаються техніками графіки, розпису, рельєфу. Це переважно один або декілька разків намиста чи підвісок. Про характер прикрас дають уявлення знайдені в могильниках, скарбах, рідше — на поселеннях. Вони виготовлялися з міді, різних порід каменю (вапняку, геширу, бірюзи, мармуру, сланцю), бурштину, кістки, рогу, зубів тварин, стулок річкових і морських молюсків, фаянсу, глини та становили собою трубчасті й спіральні пронизки, підвіски, обручки, амулети, браслети. Прикраси з бурштину у вигляді намистин, дисків з отвором посередині, намиста з каменю, зубів тварин, кістяні пряжки характерної форми з різьбленим орнаментом були прикметні для населення культури кулястих амфор.
234
Там же. — С. 128.