Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет

Щоправда, не всіх росіян підхопив вир масованого пропагандистського натиску на українських «фашистів». Російський правозахисний центр «Сова» засудив переслідування працівників української бібліотеки. Однак здебільшого російська громадська думка перебувала в руслі лінії офіційної пропаганди та стереотипів щодо українців. Висловивши протест проти «українського фашизму», низка російських письменників із Москви розірвала зв’язки з Андрієм Курковим, відомим російськомовним літератором, який мешкає в Києві, підтримував Євромайдан та засуджує агресію Путіна[1167].

Після встановлення окупаційного режиму на Донбасі керівництво угруповань «ДНР» і «ЛНР» заходилося здійснювати ту саму політику, яку Росія провадила у Криму, намагаючись зачистити захоплені українські терени від прихильників Євромайдану, інших українських патріотів та усіх не лояльних до Росії та її маріонеток[1168]. Засуджуючи Євромайдан за гадану дискримінацію російської мови, ватажки «ДНР» і «ЛНР» здійснюють репресії щодо носіїв української культури і мови, а також вірян приязних до України конфесій. Усі сліди української мови, культури, освіти, політичного та релігійного життя в окупованих районах Луганщини і Донеччини систематично затираються. «Немає жодних україномовних газет чи [телевізійних] каналів, а будь-яку нашу веб-сторінку з явно проукраїнською позицією негайно блокують»[1169].

Повторюючи практику репресій проти міфічних українських націоналістичних організацій, яку востаннє широко застосовували у роки сталінського «великого терору», в Росії та Криму за подібними звинуваченнями ув’язнюють українських і кримськотатарських культурних і політичних активістів, а також військовослужбовців[1170]. Загалом лише на території окупованого Криму з політичних мотивів було незаконно затримано щонайменше 70 громадян України[1171].

Російські громадяни, які виступали проти агресії Путіна в Україні, також зазнали політичних репресій. У Росії зафіксовано збільшення кількості притягнутих до кримінальної відповідальності за так званий «екстремізм» на 300%, і четверту за розміром групу з-поміж цих людей складають ті, кого переслідують за осуд російської мілітаристської політики проти України.