Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Европейская старинная литература » Українська література 17 століття
Українська література 17 століття - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Українська література 17 століття

Электронная книга - «Українська література 17 століття». Краткое содержание книги:

В українській літературі 17 століття було часом формування та розквіту літературного стилю бароко. Його предтечею вважається ще Іван Вишенський, але розквітло бароко у творчості Мелетія Смотрицького, Кирила Транквіліона-Старовецького та з появою київської школи. На формування українського бароко найбільше вплинуло відновлення православної ієрархії у 1620 році, заснування київської школи 1615 року та її реформи, проведені митрополитом Петром (Могилою) (1644) і гетьманом Іваном Мазепою (1694). І нові православні ієрархи, і професори Академії були головними представниками бароко, яке іноді звуть «козацьким», що не зовсім вірно, оскільки козаки мають до нього досить віддалене відношення, як в літературі, так і в інших видах мистецтва. Головними митцями були духовні особи, ченці та ієрархи. Звідси і головна відмінність українського бароко від західноєвропейського — його переважно духовний характер.
1 ... 170 171 172 173 174 175 176 177 178 ... 283
Перейти на страницу:

По-вторе крестилася Русь року од рождества Христова 863, за Михаїла, царя грецького а за патріархи константинопольського Фотія. Од которих теж, на просьбу князей словенських Святополка21, Ростислава і Коцела, прислані били слов’янам і Русі учителі віри Христови Мефодій і. Кирил, синове чоловіка зацного Льва з Сол'уня. Тії духом святим зложили словенськії літери і преложили на язик словенський грецькії книги, святоє Євангеліє, Апостол і інннї.

По-третє крестилася Русь року од рождества Христова 886, за Василія Македона, царя грецького, за того ж патріархи Фотія. Од которих прислан бив на крещеніє Русі при князю Ольгу митрополит Михаїл.

Которий, гди до них приїхав, витягали по нем, аби первій чудо якоє значноє учинив. А он пита їх:

— Якого би чуда потребовали?

Они рекли:

— Книга Євангеліє, которая учить віри Христової, нехай будет вкинена в огонь і, єсли не згорить, по том познаєм, іж велик єст бог, которого ти проповідуєш.

Митрополит казав великий огонь посередині міста накласти і вложив святоє Євангеліє, а сам, поднявши руки в небо, молився господу богу.

А гди дрова всі погоріли і огонь потасл, найшли святоє Євангеліє все ціло, і намней огнем не било нарушоно.

Тоє чудо видячи, много увірили в Христа і крестилися.

По-четверте крестилася Русь року од рождества Христова 985, за святої Ольги, княгині руської, жони Ігорови, баби зась святого Владимира. Которая їздила до Константинополя для віри і крещенія святого, где крестив її святий патріарх Полієкт, а сам цар грецький Константан Осьмий при-ємником її в святом крещенії бив. Которая, вернувшися, многих в Русі крестила.

Але всі тії крещенія чтири, в Русі бившії, не укоренилися, для частих войн і княжат поганських, поневаж і Ольга сина свойого Святослава навернути до віри Христови не могла.

П’ятий раз досконале крестилася Русь также од Константинополя за святого равноапостольнаго великого князя Владимира, всеї Росії самодержця, а за царей грецьких Василія і Константа на 22 а патріархи константинопольського Ніколи Хрисоверха 23 року од рождества Христова 988, яко наш російський кройникар святий Нестор свідчить. Котороє так ся стало.

Почали приходити до Владимира з розних панств і народів, хвалячи йому свою віру кождий з них.

Найпервій пришли віри Махометови. Владимир спитав їх, якая їх віра єст. Оні одповідили:

— Віруєм богу, а Махомет нам позволяєт жон міти, колько хто хочет, і розкошей вшеляких заживати, только обрі-зоватися, свиного м’яса не їсти і вина не пити.

І інії неслушнії речі повідали, которих не пристоїть і писати.

Владимир охотно слухав о жонах, бо бив женолюбець великий, але обрізаніє і непитіє вина йому ся не подобало. І мовив до них:

— Ми не можем без винного питія бити, поневаж в Русі все веселлє і приязнь в подпиттю єст.

По том пришли німці, римляне і жиди, заліцаючи кождий з них свою віру.

А он жодної з них не уподобав.

Того ж часу і грецькії цареве Василій і Константан прислали Кирила Філософа до Владимира з великими подарка-ми, межи которими [била] і запона гафовання барзо коштов-наго, на которой било второє пришествіє Христово, страшний суд.

Святий Кирил обширне научав Владимира з Письма Святого о вірі христіанськой, показуючи йому пророчества

0 Христі од початку світа, при концу зась о втором пришествії Христовом і страшном суді, Скончивши мову, оддав йому запону.

Которую обачивши, Владимир спитав Філософа:

— Що то єст?

Святий Кирил одповідив йому:

— Прийдет господь бог, праведний судія, судити всіх праведних і грішних. Єдних теж поставить по правиці, а других по лівиці. Которіє будуть по лівиці, то всі некреще-нії і грішнії, тих всіх пошлет до пекла во огнь неугасимий

1 муки вічнії. Которії зась будуть по правиці, тих приймет до царства небеснаго на вічноє веселіє і невимовнії а розумом людським не понятії розкоші і утіхи, которих вічно будуть заживати.

1 ... 170 171 172 173 174 175 176 177 178 ... 283
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)