Грицько сміється

-Що ж ви, хлопці, й не соромно Вам сидіть і досі? -А куди спішить, як чача Є ще в баби Фросі? 2.12.1976 р. ЯК УЗНАТИ ВУЛИЦЮ? -Як впізнати ваш будинок, Де вулиця ваша?- Запитала у Тетяни Тітонька Наташа. І сказала тій Тетяна: -Там, де бруд, як каша, Там, де темно, як у льосі, То - вулиця наша. 2.12.1976 р. ДИВНА ЛЮБОВ Із Петрової дружини Гриць очей не зводить, А Петро Грицькову вбачить - Місця не знаходить. Помінялися жінками Мирно по закону, А тепер ці хлопці знову Б’ють "чужим" поклони. 30.12.1976 р. РОБОТЯЩИЙ... Каже Гриць, мов я ледащо, Та неправду каже, Хай проснеться хто в суботу - Як в середу ляже! І в кафе ніхто не зможе Обігнать нізащо, То ж, скажіть бо, добрі люди, Яке ж я ледащо? 1.4.1978 р. ПОЛІГЛОТ Лає жінка свого мужа, Аж від люті блідне, Що багата в мужа туша, А лексика бідна. Може мій словник і справді Не такий багатий, Але ж хто від мене, Насте, Знає більше матів? 11.4 1978 р. ГВОЗДИКА І ВАЗА -Більше за все не терплю вази,- Гвоздика мовила до Ази. 22.2.1990 р. СВОЄЧАСНО СХАМЕНУВСЯ -Ти мов новенька копійка,- Гриць сказав Гірею,- Мабуть, гарну кучу грошей Виграв в лотерею? -Що ти, що ти, мій рідненький!- Відповів той Грицю,- Просто грати перестав Я в оту дурницю. 24.10.1976 р. ЗВІДКИ ТЕМПЕРАТУРА? -Як на вас погляне жінка,- В тьоті Ані Шура,- Чи піднятись в хлопця може Вмить температура? -Що тобі сказать, дитинко,- Анечка до Шури,- Ще ніхто, як інший гляне, Не температурив. То ж чому тоді, пробачте,- Шура заікається,- Коли я на вас погляну - В мене піднімається?.. 30.12.1976 р. ПРО СЕСТРУ - ХАЗЯЙКУ Кожен день сестра - хазяйка, Ніби смерч носилась, Рахувала простирадла, З нянями сварилась. І невже у вас є зайвий Час і марна сила?- Дивувались всі навколо. -А що б я робила? 20.10.1976 р. СВОЯ ЛЮДИНА Надто батюшці упала В очі молодичка! Що вже стан у неї, губки, Що вже біле личко! День і ніч він сушить мозок, Як її зустріти, Щоб її красою тею Взять заволодіти. То ж на сповіді їй тихо Шепче: -За терпінння Тобі буде на тім світі У раю спасіння. А якщо прийдеш сьогодні Вечором в ліщину, Я тебе представлю Богу Як свою людину. А як ще й язик тримати Будеш за зубами, Гарантую, що ти будеш Першою з Богами. Бідна жінка аж присіла: -Що робити маю? -Приходь, раба, як стемніє За село до гаю. Там ото ти все і взнаєш. А зараз додому Іди виспись і дивись бо - Ні гу-гу нікому. Жінка ствердно похитала Мовчки головою, Й ось опівночі чекає "Бога" під вербою. А коли в гаю стемніло, Там, де паслись коні, Піп до жінки: -Ти повинна Віддатись сьогодні. -Кому маю я віддатись? - Й зирить на дорогу. -Кому, кому?- ще й питаєш, Звісно кому - Богу! Не протився, раба Божа, На те його... воля, Ставай отам, недалеко, Де шумить тополя! Та дивись же, не розплющуй Ти очей ні разу, Бо як взриш живого Бога - То помреш відразу. -Якщо я закрию очі, Як же взнаю Бога? -Не хвилюйся, сам побачить, Як розставиш ноги. Жінка очі хустинкою Вмить перев’язала, Ноги тут же розставила І чекати стала Ледве встигла все зробити - Як відчула Небо: Бог наблизився до неї Й притулив до себе. І таке творив всю нічку - Аж земля хиталась, Добре ще, що хоч живою У гаю осталась! А як небо засіріло, Теж пішла із гаю, -От тепер я зрозуміла, Чом всі мчать до раю... Й ще не встигло з неба Сонце На лісок спуститись, Як вже стала шельма думать, Як їй знов зустрітись. Понад лісом, понад ставом Качечка літає, Жінка місця не знаходить, І попа шукає.