Грицько сміється

То місяць не треба - ні тіней, ні синьки. 13.9.1989 р. "ПЕРЕДОВИК" -Хто то так в цеху гарцює? -То Грицько в нас так "працює". Прийде, сяде на дивані І у пазуху до Тані. Потім в Галку "кине палку" І бігом біжить по Варку. Недаремно ж кадровик Каже: "Гриць - передовик". 30.12.1989 р. НАЙБІЛЬШЕ БАГАТСТВО -У кожного своє багатство,- Якось до вівці мовив бик,- У зайця - ноги, в мене - яйця, У віслюка - упертість, крик. -А в мене,- кнур з хліва гукає,- Моє багатство - це сверло, І поки це сверло працює - Жить буде місто і село. 4.12.1989 р. В ЦЕХУ -Чому в цех не пропускаєш,- Репетує Рая. -Бо тебе, моя красуне, Тут ніхто не знає. -Тьху на тебе,- аж присіла Від образи Рая,- Весь Поділ, Шулявка знає, Ну а ти не знаєш?. 9.9.1989 р. ДОБРОЗИЧЛИВИЙ Запрошує Гриць Романа З’їздити до брата, Той впирається і каже: -Не поїду й баста! -Це ж чому? - Гриць здивувався,- Чи ж не пригощають? -Бачиш, друже, в вас горілку Пити заставляють. -То ж на зло не пий і баста! - Гриць повчає Рому. -Ти пробач, але не можу... Зла робить нікому. 22.5.1976 р. Друкувався у журналі "Перець". ЯКЩО Є ЧЕСТЬ Все продається, ваша честь, Тільки не совість і не честь. 11.2.2006 р. НАДІЙСЬ НА СЕБЕ Як хочеш мати все що треба - Надійсь на себе і на небо 17.6.2004 р. НЕДІЛЬНИЙ ДЗВІНОК -Чому в тебе, як субота - Не працює телефон?- Запитав в Миколи якось Кум його Пантелеймон. -Не хотів би я казати, Ти прости за це мені, Бо в дружини "алергія" На дзвінки, що в вихідні. -То чому ж у дні буденні Ваш працює телефон?- Знов звернувся до Миколи Кум його Пантелеймон. -Бо в буденні дні ніколи Тесть не дзвонить із села,- Відповів йому Микола, Не приховуючи зла. -То ж причому жінчин батько, Щось не можу я збагнуть, Можеш якось чуть простіше Пояснить мені ту суть? -Розумієш, в неї батько У селі будує льох, То ж ото й телефонують, Щоб приїхали ми вдвох. Ну тепер ти хоч допетрав? -Все допетрав! Що ж, прости... Видно, й стерво в тебе жінка, А заодно з нею - й ти! 24.9.1989 р. ЧОРНА ДІРКА Що таке чорна дірка? Це така держава… Скільки в пельку їй не пхай, Ну а їй все мало. ПОГОВОРИЛИ -Ти, часом, не хвора, Чи зовсім не того, Що заміж зібралась За діда старого? Та в нього ж не тее... -Зате є машина, І в нього є гроші,- До Гощі Марина.- А те, що ти кажеш... Були б тільки гроші, То знайду й без нього,- Тихенько до Гоші. 13.9.1989 р. НАЧАЛЬНИКУ ЦЕХА Невже ж ти, братику, не знаєш, Що люблять всі жінки поспать, Навіщо ж жіночку соромиш, Що та не може рано встать? Краще б до себе придивився, А сам хіба ти не такий? Хай ось люба розставить ноги - Не обжене і молодий. 30.11.1989 р. ЩАСЛИВИЙ Щасливий той, хто має міру І знає гордості ціну, Хто любить музику і ліру, Мріє про квіти і весну. Щасливий той, хто любить працю І знає вірності ціну, Й ніколи він - ви хоч убийте - Не впустить в душу сатану. 30.11.1989 р. ЩОБ НЕ СУДИЛИ -Хай живе! - в цеху горлають,- Справедливий наш закон, Що за гривню всіх в нас садять, Та нікого за мільйон! Бо як хочеш, щоб не карали Милі дядечки оті, То кради, щоб всім хватало - Прокурору і судді. 25.9.1989 р. ЖУЧКА Невідомо, звідки й як В цех завезли Жучку. Ходить Жучка по цеху І дає всім збучку. То майстриню десь гризне, То в цеху дівицю, А то жінку, що пройде, Схопить за спідницю. А набридне дзявкотіть - Сяде в кабінеті І до Бобіка: -Хело! О, мій любий, де ти? Ходить з Бобіком вона, Як коза пишається, А як Бобіка нема -