Грицько сміється
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Профі
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Грицько сміється». Краткое содержание книги:
СМІХ - ДІЛО СЕРЙОЗНЕ
Сміх буває різний - від легкої посмішки до гомеричного, навіть до сарказму. Українці сміються ще з колиски - стверджують учені, бо почуття комічного, смішного притаманне українському народу з давніх давен. Народні усмішки, анекдоти супроводжують нас усе життя.Так, як уміє сміяться наш народ, не сміється ні один народ у світі. Згадаймо знаменитий лист запорожців турецькому султану, байки Григорія Сковороди, твори Квітки Основ'яненка, Енеїду І.Котляревського, Тараса Шевченка та багатьох інших авторів.І ось до кагорти гумористів приєднався поет Валентин Кудрицький, випустивши збірку гуморесок під назвою Грицько сміється. Автор виявився дуже плодовитим, бо не встигла висохнути фарба його першої книжки, а вже переді мною нова збірка автора.
Якщо в першій книзі А листя падають він виступив як тонкий лірик, то в цій вибухнув іскрометним сміхом.Так сміятись може лише добра натура і велике почуття гумору. Автор збірки і належить саме до такої категорії людей.Сміх його веселий, щедрий і добрий, хоча йому притаманні гостра сатира, а часом і сарказм. Вустами свого героя - веселого дотепника Грицька автор спрямовує свої сатиричні стріли проти крадіїв, хапуг, ледарів, хабарників,пройдисвітів, весело сміється над курйозними випадками і ситуаціями, в яких опиняються герої гуморесок. Автор своїми творами продовжує кращі традиції майстрів веселого жанру, нікого не наслідуючи, намагається виробити свій стиль, свою образну мову.
У народі давно кажуть: сміх - це здоров'я. Після порції щирого сміху неначе зникає поганий настрій, втома і людина почувається набагато молодшою.А ось вчені стверджують, що декілька хвилин гомеричного сміху на повні груди продовжують людське життя.
Тож, нехай нова збірка гуморесок Валентина Кудрицького додасть тобі, шановний читачу, гарного настрою, звеселить душу і серце і продовжить ще віку.
Смійтесь на здоров'я!
МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
Заслужений діяч мистецтв України
Сміх буває різний - від легкої посмішки до гомеричного, навіть до сарказму. Українці сміються ще з колиски - стверджують учені, бо почуття комічного, смішного притаманне українському народу з давніх давен. Народні усмішки, анекдоти супроводжують нас усе життя.Так, як уміє сміяться наш народ, не сміється ні один народ у світі. Згадаймо знаменитий лист запорожців турецькому султану, байки Григорія Сковороди, твори Квітки Основ'яненка, Енеїду І.Котляревського, Тараса Шевченка та багатьох інших авторів.І ось до кагорти гумористів приєднався поет Валентин Кудрицький, випустивши збірку гуморесок під назвою Грицько сміється. Автор виявився дуже плодовитим, бо не встигла висохнути фарба його першої книжки, а вже переді мною нова збірка автора.
Якщо в першій книзі А листя падають він виступив як тонкий лірик, то в цій вибухнув іскрометним сміхом.Так сміятись може лише добра натура і велике почуття гумору. Автор збірки і належить саме до такої категорії людей.Сміх його веселий, щедрий і добрий, хоча йому притаманні гостра сатира, а часом і сарказм. Вустами свого героя - веселого дотепника Грицька автор спрямовує свої сатиричні стріли проти крадіїв, хапуг, ледарів, хабарників,пройдисвітів, весело сміється над курйозними випадками і ситуаціями, в яких опиняються герої гуморесок. Автор своїми творами продовжує кращі традиції майстрів веселого жанру, нікого не наслідуючи, намагається виробити свій стиль, свою образну мову.
У народі давно кажуть: сміх - це здоров'я. Після порції щирого сміху неначе зникає поганий настрій, втома і людина почувається набагато молодшою.А ось вчені стверджують, що декілька хвилин гомеричного сміху на повні груди продовжують людське життя.
Тож, нехай нова збірка гуморесок Валентина Кудрицького додасть тобі, шановний читачу, гарного настрою, звеселить душу і серце і продовжить ще віку.
Смійтесь на здоров'я!
МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
Заслужений діяч мистецтв України
Перейти на страницу:
......
От тобі і перестройка,
От тобі і сливи!
Чого тільки нам не роблять,
Щоб були щасливі!?
14.8.1988 р.
БЕЗДОГАННА РОБІТНИЦЯ
Є у нас така дівиця,
Що не тліє, не горить,
А як прийде на роботу -
Очі в люстру - і сидить.
Шефа жде із полювання,
Бо не може без кохання.
3.7.1989 р.
ВЕНТИЛЯТОР
-Ну признайсь хоч перед смертю,
Чи в "гречку стрибала"?-
Випитував Гриць дружину,
Як та помирала.
-Як ти можеш навіть думать
Про таке, дідусю?..
Щоб мені в могилі стільки
Раз перекрутнуться!
Пройшли роки, прийшла черга -
І дід помирає,
І логічно, що дружину
Він в раю шукає.
А Петро з Павлом до нього:
-Іч, який оратор,
Мов не бачив, як ішов він,
В залі вентилятор?
-Звісно бачив,- дід скривився
На порозі рая.
-А як бачив, то чому ти
Й досі тут блукаєш?
2.2.1989 р.
ЯКЩО ТИ НЕ ДУРИЛО
Якщо жінок ти не любив,
Вважай, що ще ти і не жив.
Бо хто не звідав почуття,
То що той відав про життя?
Бо зміст життя, хто хоче знати,
Не лише в тім, щоб працювати.
Бо є і інше ще мірило,
Якщо ти звісно - не дурило...
17.11.1978 р.
РЕКЛАМА
Стоять шкарпетки із трусами,
Вона ж сидить із женихами.
4.10.1993 р.
ЛИМОН
Якось хлопці на халтурі
Камінці дробили,
І за ту тяжку роботу
Пляшку заробили.
А до пляшки ще й лимончик -
Як живу подругу,
Ото кожен мекне чарку -
Й той лимон по кругу.
Так ото отим лимоном
Місяць "загризали",
Поки врешті у бригаду
Новачка прислали.
Тож дали і тому хлопцю
Той лимон понюхать,
А він його після чарки -
Як свиня макуху...
-Що за шум в битовці, хлопці,
Що аж стіни ходять?
-А то з новеньким бригада
Інструктаж проводить.
-Тож за віщо того хлопця
"Гріють" так лопатою?
-Щоб за раз не їв сам більше -
Ніж ми всі бригадою.
1.2.1989 р.
* * *
Було колись хлопці вип’ють,
Рукавом закусять,
Й цілий день пісні співають,
Й Україні служать.
1.2.1989 р.
САМОКРИТИЧНИЙ ВІСЛЮК
-Себе хвалити неетично,-
Сказав Віслюк самокритично.
26.1.1978 р.
ЗАТУРКАНИЙ І ПОХОРОНИ
Вмерла жінка в чоловіка,
Вже і піп з’явився,
Ну а муж, немов під землю,
Взяв десь провалився.
Всі розбіглися шукати.
О, воли булані!
Ну а він свою служницю
Чухає... в чулані.
Чоловіка обступили:
-Що ж ти робиш, Даню?
-Ой, пробачте, так затуркавсь,
Що і сам не знаю.
11.1.1989 р.
БІЛКА В КОЛЕСІ
Колись я був весельчаком
Завжди живим і енергійним,
А зараз ніби хтось кілком
Мене огрів, що став покірним.
Вже не співаю я пісень,
І не сміюсь вже, як раніше,
Як білка в колесі кручусь,
Але від того не тепліше.
Я пережив і сум, і біль,
Приниження, образи,
Але не став вживати хміль,
Як наші верхолази.
12.1.1989 р.- 10.1.1992 р.
ОНУК І ДІДУСЬ
Дзвонить дзвінок:
-Невже комусь ще треба?-
Гукаю в трубку.
-Дедушка, агов!
Чи получив ти пенсію сьогодні?
-А якщо ні?
-Тоді бувай здоров.
13.9.1989 р.
СТІЙКІ ТІНІ
Зустрілися друзі на дачі у Гоші:
-І де ти на тіні береш жінці гроші?
-Ну як де? Ти ж, певно, не з неба звалився?
Працюю, стараюсь,- сусід поклонився.
-А ти де? - вже Гоша в сусіда питає.
-А я де прийдеться, ще й дід виручає.
-А ти де? - в останнього хлопця питають.
-А я? - той піднявсь і казать що не знає.-
А я, коли просить, як вріжу під блиньки -
Перейти на страницу: