Третій рівень. Короткі історії

Тепер Оксана не говорила, а буквально випльовувала слова.

— Сука хтива! Я тебе зараз назавжди заспокою! А потім буде так, як цей мужик, сищик наш видатний, розказав! Ти ба, додумався! Нічого, я потішу його самолюбство! Так, як тішите чоловіче самолюбство ви, кричучи всюди про свою самотність! Все буде так, як він сказав!

Остаточно перелякана Галина не могла ані опиратися, ні слова сказати: сильні, не по-жіночому міцні руки Оксани схопили її за горло, почали тиснути, і світ перед очима поступово розпливався, дихати ставало дедалі важче…

І раптом все скінчилося.

Галя Новикова побачила себе в кріслі, зігнутою навпіл у хрипкому кашлі. А на підлозі майор Токар намагався надягнути на Оксану наручники. Вона шалено опиралася і сичала, наче змія. Та досвід у майора виявився достатнім для того, аби швидко зламати цей опір. Коли все було скінчено, він ривком посадив убивцю на диван і витер чоло.

— Бач, Оксано Михайлівно, не такі вже ми, чоловіки, дурні.

— Ви не дурні, — люто виплюнула Горчакова. — Ви — худоба.

— Правильно, — легко погодився Токар. — І, як всяку худобу, нас треба годувати. Ось не торкнута вечеря на двох у квартирі кожної жертви все і вирішила.

Він із виглядом переможця пройшовся кімнатою.

— Розумієш, Оксано, чоловік, прийшовши на перше побачення з жінкою, тим більше — на її запрошення, тим більше — ввечері, після трудового дня, мусить віддати належне якщо не вечері, то жіночим старанням. Хоч би як ти до мужчин ставилася. Це — неписані правила гри. Чоловічої гри. Значить, вирішив я, вбивцею може бути не чоловік. Ми, мужики, спершу їмо, потім — усе інше. Бо жінкам подобається, коли ми їмо приготоване ними. Навіть якщо воно не смачне. Версія? Версія. У неї цілком вкладається факт, що вбивця міг роздягнути жертву потому, як зробив свою справу. Та зімітувати вбивство під час інтиму. Жінка жінку не боїться, теж факт. У наш час чимало так званих незалежних жінок, які ненавидять чоловіків лише за те, що вони — іншої статі, й більшість жінок почуваються без чоловіка справді самотніми. Шукати таку жінку для підсадки — теж невдячна справа. Хіба мало самотніх дам? І тут ти сама нам допомагаєш: пропонуєш ідеальну кандидатку на чергове вбивство. Після чого облаштовуєш пастку. Цікаво погратися в невловимого вбивцю, якого, до речі, ти сама ж і шукаєш?

Оксана Горчакова мовчки відвернулася до вікна.

— Припущення було фантастичним, — тепер майор говорив до врятованої Галини. — Та все ж я перевірив дещо. Наша Оксана — самотня жінка пересічної зовнішності, яку батько-танкіст виховував, як хлопця. Тому в особистому житті вона мала кілька розчарувань. Ми, мужики, не завжди любимо довгоногих грудастих блондинок, але завжди — жінок, а не спецназівців у спідниці. Ну, і настав момент: почали дратувати жінки, котрим, виявляється, не досить особистої свободи. Подробиці — колись згодом, після суду й вироку. Нам же лишалося вмовити вас ризикнути, підіграти у сьогоднішній невеличкій виставі. За задумом, дійство зайвий раз переконає Оксану в тупості чоловіків. А потім ви мали пустити мене в квартиру раніше, ніж могла б повернутися вбивця. Ось і дочекалися.