Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
— Але дозвольте, — заперечує Чичиков, — навіщо ви перераховуєте всі їхні якості, адже це все народ мертвий.
Така алегорія, хотів того Гоголь чи ні, порушує величезну етнічну проблему — проблему «мертвих душ» всередині живого організму нації. Люди, вирвані із звичного природного, соціального, етнічного середовища і «пересаджені» в інші умови, як не крути, не можуть не відчувати себе «мертвими душами». Вихід один — адаптуватися, сприйняти як свої мрії і надії корінної нації (не обов'язково асимілюватися, можна розвивати і власну культуру, виборювати автономію). Але що сказати про людей, які не вміють і не бажають розмовляти мовою «етнічного середовища» — корінного народу? Мова — душа народу. Тому, напевно, вважають: своя власна мова — своя душа, і прекрасно! Але своя душа не зможе бути живою і повноцінною без єднання з душею всього етносу, без спільних з ним вібрацій. А що сказати про людей, які виросли і живуть на благодатній українській землі, але думають і діють і в інтересах відновлення гегемонії північного сусіда?
Словом, питання про мертві душі сьогодні актуальне для вас як ніколи. Хіба ви не відчуваєте розірваності вашого національного середовища? Хіба не маєте проблем щодо згуртування етнічних українців, а також представників інших етнічних груп, які є громадянами незалежної України, на якнайшвидше подолання численних пережитків недавнього компартійного суспільного буття?
І ще один момент. Гоголь по-своєму відповів на давнє науково-історичне питання: про здорову і хвору Русь. Пам'ятаєте, ми цитували Соловйова про те, що Русь «здорова», тобто північна і східна (земська, осіла, мужицька), зустрілася під Москвою з Руссю «хворою», тобто південною і західною (козацькою, кочовою, чумацькою)? Придивіться, який народ живе в українських степах, на берегах Дніпра, на Полтавщині і Київщині (перечитайте «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Миргород», «Тарас Бульба»). Його жива, сильна душа, весела вдача викликали захоплення у читаючої російської публіки. І погляньте, який люд постає із сторінок «Мертвих душ» і Ревізора».
«Дрібніють люди на землі, ростуть і висяться царі!» (Т. Г. Шевченко). І справа, звичайно, не в самих народах як таких, їхньому генетичному корінні, а в історії, соціальних порядках, точніше — в козацькій вольниці на півдні і кріпосництві на півночі, що омертвило душу сильного народу. І цю «мертвечину» офіційна Русь десятиліттями експортувала в Україну.
Тепер стосовно монголізму. Ми вже говорили про «сорокові фатальні» не лише XX, а й XIX століття. Специфічний період історії людства, що зветься в Біблії «кінцем часів», бере початок саме з цього десятиліття. Воно означене появою на історичній арені сатанинського вчення і практики (комуністичного маніфесту, відповідних теорій і партій). Почався цей період наступом матеріалізму й атеїзму, торжеством різних форм сатанізму і більшовизму, який лише в наші дні (з розпадом «імперії зла») ніби закінчується. Гоголівська чутлива душа з «галичанською закваскою» не могла цього не відчути і не спротивитися посиленню бездуховності.
А що таке бездуховність? Крайні прояви матеріалізму у соціальному житті? Це і є монголізм, що передбачає перетворення народу в підневільне населення, брутальне насильство, рабство, знеособлення людини, омертвіння його душі.
«Назад, до душі людської, до Бога, до релігії!» — це лейтмотив усіх виступів письменника протягом останніх 7—10 років його життя. І справа зовсім не в містицизмі. Оживити душі людські, вигнати монголізм і азіатчину, наповнити їх животворним духом — ось чого захотів Гоголь у країні собакевичів, ноздрьових і чичикових! Ось на чому він зламався.
ЩЕ РАЗ ПРО РОСІЙСЬКИХ МАСОНІВ
Я був масоном у Кишинівській ложі, тобто в тій, через яку знищили в Росії всі ложі.
О. Пушкін
— Історики даремно оминають масонство. Воно зовсім не другорядний фактор у житті українців, росіян і всього людства. Це дуже складне соціальне явище. Його не можна оцінювати однозначно. Різні напрями, ложі, різні рівні діяльності. У Росії і Україні домінували тамплієри (точніше, їхні спадкоємці, бо тамплієри були розгромлені в Європі ще в XIV ст.), мартіністи, розенкрейцери (так звані франкмасони). Найвпливовішою і «найсоліднішою» була, як відомо, Шотландська ложа.