Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
Давня історія України  (в трьох томах).  Том 1: Первісне суспільство - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство

Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:

Видання є першою фундаментальною працею, присвяченою найдавнішому періоду історії України, написаною із залученням найширшого кола археологічних, антропологічних, історичних та етнографічних джерел. У першому томі відтворюються факти та події первісної історії України від появи перших людей на її території до кінця бронзового віку. Окремі розділи дослідження присвячено ранньому та пізньому палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту та добі бронзи. У кожному з них аналізуються динаміка історично-культурних змін, темпи суспільного прогресу, досягнення та втрати у сфері виробництва й споживання, суспільний устрій і духовна культура, антропологічний склад населення.
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
1 ... 164 165 166 167 168 169 170 171 172 ... 274
Перейти на страницу:

Рис. 120. Бронзові кинджали, долото та тесло ямного населення:

1 — Старогорожене, курган 1, поселення 17; 2 — Виноградне, курган 24, поселення 8; 3, 4 — Подокалинівка, курган 5, поховання 5 (розкопки та реконструкція Г. Л. Євдокимова).

Значно поступається ямне населення перед енеолітичним в асортименті металевих виробів. Дуже рідкісні у похованнях, вони представлені прикрасами типу спіральних, у кілька обертів, підвісок, трубчастими рурочками, черешковими ножами листоподібної форми, чотиригранними шилами тощо. Іноді трапляються плоскі тесла та долота, провушні сокири.

Водночас наприкінці існування ямних племен спостерігається диференціація ремісничого виробництва. Свідченням тому є поява поховань із знаряддями та сировиною або відходами певного виду виробництва. Це дало підстави дослідникам говорити про виділення в середовищі ямників окремих осіб або груп людей, які спеціалізувалися у виготовленні зброї — луків, стріл, дротиків, косторізів, в обробці шкір та ін.

Рис. 121. Реконструкція дерев'яних ложа та носилок із поховань доби ранньої бронзи:

1 — ст. Мойсеївка, курган 1, поховання 4 (за О. О. Мельником та А. В. Андросовим); 2 — Семенівський курганний могильник, курган 8, поховання 8 (за Л. В. Суботіним).

Рис. 122. Крем'яні вістря до стріл у населення квітянської та нижньомихайлівської культур:

1, 2 — Ковалівка, курган 5, поховання 2; 3 — Василівка, курган 1, поховання 22.

Рис. 123. Крем'яні вістря до стріл та списа з поховань ямної культури:

1, 2 — Виноградне, курган 16, поховання 8; курган 24, поховання 31; 3 — Антонівка, курган 5, поховання 7.

Рис. 124. Збережена завдяки смоляній обмазці форма кінчика носа жінки ямної культури та срібні прикраси з цього ж поховання (Виноградне, курган 24, поховання 18).

Рис. 125. Бронзові знаряддя населення ямної культури — ножі та шило з кістяною ручкою:

Виноградне: 1 — курган 15, поховання 11; 2 — курган 3, поховання 40; 3 — курган 24, поховання 24; 4 — курган 15, поховання 11; 5 — Долинське, курган 2, поховання 1.

Рис. 126. Срібні прикраси нижньомихайлівського населення:

1 — Трапівка, курган 10, поховання 14; 2 — Ковалівна, гр. VII, курган 2, поховання 32.

На жаль, розкрити всі сторони побуту та господарської діяльності найдавніших скотарів за даними археології неможливо. Певну допомогу у цьому може надати етнографічна наука на підставі вивчення найрізноманітніших скотарських народів світу[223].

Глава 3

Суспільний устрій

Суспільний устрій землеробів

Протягом усієї історії вивчення землеробських племен висловлювалися різні думки щодо їхнього суспільного устрою. Зокрема, стосовно населення трипільської культури в 1930-ті роки побутувала думка про існування в нього на ранньому, середньому і на початку пізнього етапів матріархальних відносин, економічною базою яких було примітивне, мотичне землеробство. Вважалося, що у трипільських багатокамерних будинках проживав родовий колектив, поділений на парні сім’ї, які вели спільне господарство[224]. Лише найбільш пізнє населення, відоме за пам’ятками типу Усатове і Городськ, нібито перейшло до патріархальних родових відносин. Залучення нових матеріалів та з’ясування ролі скотарства в житті і господарстві трипільців дали змогу С. М. Бібікову дійти висновку, що патріархальні відносини у населення трипільської культури були зумовлені екстенсивним польовим землеробством із використанням тяглової сили свійських тварин.

Останнім часом соціальна структура трипільців розглядалася на прикладі поселень Буго-Дніпровського межиріччя. Тут великі й малі поселення були забудовані одно- та двоповерховими будинками з однокамерним жилим об’ємом, в якому мешкала мала сім’я. У забудові ж поселення Тальянки були виявлені розташовані на значній відстані групи переважно із трьох житлових та однієї господарської споруди без печі, інтерпретовані як окремі господарства, що належали великій сім’ї — основній господарчій одиниці. У невеликих за площею (7—15 га) та населенням (200—500 чоловік) поселеннях, що існували поряд із великими, можна вбачати основну самостійну одиницю трипільського суспільства — громаду. Громада, мабуть, була власником землі (орної, лісів, пасовиськ), яка прилягала до поселення і на якій відбувалася господарська діяльність. Громади, близькі за походженням, складали плем’я. Плем’я було власником території, в межах якої час від часу мігрували общини. Чим більшою була територія, тим більшим був життєвий ресурс племені. Поселення-гіганти, що утворювалися з метою концентрації населення для збільшення військового потенціалу в умовах складних етнічних стосунків, складалися з кількох громад. Іноді на таких поселеннях мешкало майже все плем’я. Наприклад, поселення біля Тальянок, населення якого налічувало близько 14 тис. чоловік, мабуть, складалося із 40 подібних громад, кожна з яких займала, очевидно, окрему ділянку в забудові поселення.

вернуться

223

История первобытного общества: Эпоха классообразования. — М., 1988.

вернуться

224

Кричевський Є. Ю. Розкопки на Коломийщині і проблема трипільських площадок // Трипільська культура. — К., 1940. — Т. 1. — С. 589; Пассек Т. С. Периодизация трипольских поселений. — С. 18.

1 ... 164 165 166 167 168 169 170 171 172 ... 274
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)