Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет

Нацистські татуювання на руках і плечах російських маріонеток — це наслідок їхнього членства або в неонацистських організаціях, або у кримінальних угрупованнях із подальшим ув’язненням.

Роман Толстокоров, який дезертирував із російських окупаційних сил і потрапив у полон до бійців «Добровольчого українського корпусу», мав велике нацистське татуювання на спині, яке, за його словами, йому нанесли у в’язниці, де він відбував термін за крадіжку і поширення наркотиків[1107].

Націоналістів-добровольців також залучили з великих скінгедських угруповань Росії, які давно співпрацювали із проросійськими і панславістськими скінгедами в Криму та на сході України. Прихильники жорсткої поведінки, демонстративні мачо, расисти й антизахідники, ворожі до іммігрантів і антисеміти за переконаннями, вони вважають конфлікт на Донбасі частиною «механізму», що сполучає їх з іншими скінгедами шляхом набуття досвіду насильства. Протягом кількох років, починаючи з 2006 року, скінгеди узурпували заснований Путіним День народної єдності. З нагоди цього свята вони влаштовували «Русский марш», під час якого крокували зі своїми прапорами і плакатами, здобуваючи можливість «видовищно пропагувати свій порядок денний серед широкої публіки»[1108].

Ці профашистські хулігани показали себе під час чемпіонату з футболу Євро-2016, коли багатьох із них на чолі з їхнім ватажком Алєксандром Шпригіним затримали й депортували з Франції за організоване насильство. Шпригінське «“Всеросійське об’єднання вболівальників” підтримує Кремль. Повідомлялося, що він [Шпригін] дотримується ультраправих поглядів і був сфотографований, демонструючи нацистське вітання»[1109]. Він вимагав, аби на домашньому Чемпіонаті світу збірну Росії представляли «слов’янські обличчя», і водночас казав, що він «на 100% антифашист» і не має «нічого проти євреїв»[1110].

Ще одна група екстремістів, яка ринули в Україну, — байкери. Члени угруповання «Нічні вовки» прибули з Москви «для захисту своєї батьківщини», примандрувавши на Донбас, «аби повернути російські землі». У відеозвіті журналіста газети “The Gurdian” про філію «Нічних вовків» в окупованому Луганську в їхніх бараках видно портрети Сталіна[1111]. «Нічні вовки», як і їхні спонсори в державних структурах РФ, вбачають у подіях на Донбасі «релігійну і духовну війну» і сподіваються, що проект «Новоросії» не помер.