Українська література 17 століття

Климко

Бохме-сь, чоловік хороший!

Либой, маєш много грошей?

Стецько Та що маю?

Климко Та добиток.

Маю тот на полю вшиток: Суть тамо увці, барани,

Котроми частую пани;

Суть воли та і корови —

Все маю, коли-м здоровий.

Климко Та і много пуля маєш?

Стецько Маю. Та що так питаєш?

К.л и м ко

Бо хочу тобі служити,

З тобою вік провадити.

Стецько

Коли хочеш — гаразд, служи!

Хоть ся і шинкарком длужи: Коли пінізі маємо —

Все ми тоє поплатимо.

Лише хоць вірне служити.

Климко

Кажи ж, що будеш варити Для мене?

Стецько

Хоть видиш много Горшков, що-м до дому свого Тут покупив на ярмарку,

Купив-єм і тую мірку,

Що будем собі з неї пити.

Та питаєш, що варити Буду? Ось в тоїм борщика,

В тоїм яхли до молока;

Коли риби достанемо,

В тоїм горщику зваримо;

А в тоїм ся зварить тісто,

В тоїм коропи розписто,

В тоїм капусту тлустою,

В тоїм розпустимо лою До гороху. От так знаєш.

Та і пирогов ся наїш:

В горшку їх поваримо;

Та у тім шпирок насмажимо. Та що би-сь хотів іншого —

Що маєм, наварим много.

Кл и м ко

Богме, я буду служити,

Коли так схочеш варити.

Та й же ся хороше маєш!

С т е ц ь к о

Та ти що робити знаєш? Кажи, щоби-м слугу свого

Знав та ласкав бив на нього.

К л и м к о

Я чоловік все робити

Знаю та вовки ловити,

Щоби овець не псували

Та бидла не розганяли.

І іншого звіра много

Достану ось з ліса того. Лисицю, що-м імів, несу,

Та за длуги йон понесу.

С т е ц ь к о

Того слуги потребую

Та юж ся тобі радую.

Будеш же гаразд мати

Та борзо хоч прибивати!

К л и м к о

Гаразд! Та ти звірка того Купи, дам його не дрого. Будеш до тей шепки мати.

Стецько v

Коли би го оглєдати.

К л и м к о Іще бистрий, тепер з ліса,

Утюкл би мені до біса!

Дома його оглєдаєш,

Гей же хороший — пузнаєш!

Стецько Як його шацуєш собі?

Климко За шість усьмаков дам тобі.

Стецько Вельми зачинив-єсь много!

Климко Кажи, що даш? Дам не дрого.

Стецько Три усьмаки возьми собі.

Климко Дай п’ять!

Стецько Не дам.

Климко

Жичу тобі!

Стецько

Много!

Климко А хочеш купити —

Чотирі. Та будем жити Собі. Лише длуг однесу Та горшки тоті понесу За тобою.

Стецько Іще. много Хочеш.

Климко Та богме не дрого!

Так бо-єм я винен сила,

Коли-сьмо там у корчмі пила!

Стецько Бери ж юж чотирі гроші,

. Та ся верни, як хороший.

Климко Гаразд! Із міхом зоставлю Та не вельми ся забавлю.

Тут одходить Климко, а Стецько оглядає лисицю..

Осмотру тую лисицю,

Чи будет пуд рукавицю Та і пуд шегіку красейко.

Кіт утікає. .

Бідная ж мя головонько!

Ось-ось мені гроші збавив,

Лих чоловік, міх зоставив.

Ось кота в міху купив-єм!

Чом я так немудрий бив-єм,

Іже в тот міх не гледів-ем

Та, що у нім, не осмотрів-єм!?

0 бісу твоїй матері!