Українська література 17 століття

Котрому ся що ліпшого

Приспить — будет пирог його?

Максим Гаразд, гаразд!

Рицько

Вят лігайми Та всі три позасипляйми!

Денис

А тот пирог нєх тут буде,

Вшок ту не украдеуть люде.

Укладаються, а Денис, вставши, пиріг з’їдає і знов укладається; по тому

їх будить Максим.

Максим

Гей, Рицю, встань, та Денису!

Чом дувго спиш?

Рицько

Іди к бісу!

Денис Ну, юже тепер мувіте,

Та і сни вперед кажіте.

Максим Гей, браття, я-м в небі бив,

Гей, то-м ся там хороше мів!

Гей-гей, то ж трудно сказати,

Що-м я там могл оглєдати!

Та то ж небо, як золотий Замок, що такой роботи В світі-м не видав красної!

Мури маєт золотої Та каменями сажені

Дорогими: суть зелені,

Суть білії, черленії,

Суть блакитні та світнії.

Та і муст там єст золотий.

Та я собі перед вроти Стою, аж там викрикають Ангели, єй же співають

Хороше! Та святих много

Стоїть вельми. Ось я того В небі ся там насмотрів-єм!

І господа там видів-єм Бога: та сидить за столом,

А всі біють пред ним чолом. Та се і всі так жекгнають,

Як ми в церкві, та співають. Потім бог-господь носити

їсти казав. Там служити,

Що живоє, ся рушило!

От, браття, то ся мі снило.

Денис

Та юж-єсь все виповідив?

Максим

їще бо-м там внеть сглідив, Що потрави принесено

Та і мене за стол всаджено. Гей, било ж, било ж там много_ їсти! Не пребачу того:

Било м’ясо, просята,

Били печоні курчата,

Било там і вароноє.

Та било і смажоноє.

Все хорошо! Із юшкою Білою та і жовтою,

І тісто било варене;

Смажене та і печене;

І пироги тамо били,

Та і борщика зварили;

Та била і капустая,

І горох, .била кашая,

Та била там і ботвина,

І вшелякая звірина.

От так ся я в небі мів-єм

На банкеті, що там бив-єм!

Р и ц ь к о

Та я, братоньки, в пеклі бив.

Ой, то-м же там біду терпів! Чарненьці там по голові Били мя та по хрептові Літунове. Та там всього

Видів-єм поспольства много;

Суть тамо попи, панове Та наші побратимове,

Суть там і лихії жунки,

Суть невеликі дітоньки —

Всі горіють аж по уші.

Біда ж там і моїй душі Била. Та на вічні віки,

Кажуть, будеш терпів муки, То ж ся мені лише снило,

Бодай ся то ж не трапило!

Денис

Та я, браття, собі лежу,

Та ось гангель ідет, вижу,

Та тот, до мене пришодши, Порвав мене за волоси Та мє посадив на небє.

Та я там видів-єм тебе,

Що ти собі уживав-єсь;

Там я просив, щоби дав-єсь Мені що. Куска одного

Не хотів-єсь! Все до того Пирога казав-єсь з неба.

Та гангель: «Юж те не треба Тут,— рекл мені,— товариша, Коли-сь видів. Ось у біса Другий сидить в тоїм пеклі!»

Та мє там ставив при теплі, Аж ти на мене киваєш Та слова такі волаєш:

«Юж мене не глєдаєш!

Возьми пирог, що там маєш, Та з’їж, бо на вічні віки

Тут буду терпіти муки!».

Та зась гангель тут мє ставив,

Та я-м ся пирога наїв.