Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді
- Автор: Ялом Ирвин
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: FLC, 2018
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді». Краткое содержание книги:
Затишний кабінет. Навпроти вас на м’якій та зручній кушетці сидить він — психотерапевт, той, хто вислухає історію ваших страждань, допоможе… Йому ви готові повністю довіритися. А як щодо нього? Чи так само ваш лікар відвертий з вами?
За допомогою історії Ернеста Леша, досвідченого фахівця, автор відкриває перед читачем загадковий і не завжди привабливий зворотний бік психотерапії. Які таємниці минулого приховує Ернест, про що він думає під час чергового сеансу, дивлячись на свого пацієнта? І, зрештою, хто такий терапевт: бог чи людина зі своїми хибами та слабкостями? Перед вами – психотерапія без прикрас.
Наступний пункт: зателефонувати Мелвіну. Маршал знав, що той йому скаже, і Мелвін його не розчарував: «Час звернутися до банку. Мчи до «Credit Suisse», і то негайно. Попроси їх переказати дев’яносто тисяч доларів як депозит на твій рахунок. Ти маєш мені подякувати, маєш цілувати мої ноги за те, що я наполягав на цьому векселі. Тепер ти мій боржник. І пам’ятай (Господи, звісно, я не мав би цього казати), що ти маєш справу з психопатами. Не треба з ними інвестувати!»
За годину Маршал уже йшов уздовж Саттер-стрит із векселем «Credit Suisse» у руці. Ідучи до банку, він оплакував усі нереалізовані мрії: багатство, поповнення колекції шедеврів мистецтва, вільний час, що його можна було присвятити працям свого плідного розуму… Та найбільше його засмутило те, що він втратив ключа до світу обраних, світу елітних клубів, мідних поштових скриньок, приязних багатіїв.
«А Пітер? Чи належав він до цього світу? Звісно, йому не вдасться отримати прибуток, а якщо вдасться, це означатиме, що він має певну угоду з банком. Але ж, — міркував Маршал, — якщо Пітер не мав фінансових мотивів, чим він тоді керувався? Хотів висміяти психоаналіз? Чи не пов’язано це часом із Сетом Панде? Чи Шеллі Мерріменом? Чи з тією фракцією, що відкололася від Інституту психоаналізу? Може, це такий злий жарт? Чистісіньке зло, що його замислив соціопат? Як би там не було, якими б не були його мотиви, як я міг цього не помітити? Бісів ідіот! Чортів жадібний недоумок!»
«Credit Suisse» виявився звичайним представництвом, а не повноцінним комерційним банком. Він розташовувався на п’ятому поверсі офісної будівлі на Саттер-стрит. Маршала зустрів працівник банку, який привітався, уважно проглянув вексель та запевнив його, що вони мають усі необхідні повноваження для виплати коштів. А тоді вибачився і сказав, що невдовзі до нього підійде керівник відділення, який саме спілкувався з іншим клієнтом. До того ж треба буде трохи зачекати, доки вони надішлють вексель до Цюриха — для підтвердження.
Через десять хвилин до Маршала підійшов керівник відділення — худорлявий серйозний чоловік із видовженим обличчям та вусами, як у Девіза Нівена. Він запросив Маршала до свого кабінету. Проглянувши його ідентифікаційні документи та переписавши номери водійського посвідчення й банківських карток, він уважно перечитав вексель, а тоді пішов робити копію. Коли ж працівник повернувся, Маршал запитав:
— Як буде здійснено виплату? Мій адвокат повідомив, що…
— Перепрошую, лікарю Стрейдере, чи можу я дізнатися прізвище, ім’я та номер телефону вашого адвоката?
Маршал продиктував йому дані Мелвіна й вів далі:
— За порадою мого адвоката, я хочу попросити, аби гроші переказали на мій депозит у банку «Wells Fargo».
Керівник відділення сидів мовчки, розглядаючи вексель.
— Якісь проблеми? — запитав Маршал. — Хіба цей документ не гарантує виплату за запитом?
— Це справді вексель «Credit Suisse», що гарантує виплату за запитом клієнта. Ось, бачите, — він показав на місце для підпису, — його видав наш офіс у Цюриху, і він підписаний Вінфредом Форестом, старшим віце-президентом. Я добре знаю Вінфреда Фореста, дуже добре, позаяк ми три роки пропрацювали у представництві банку в Торонто. Авжеж, лікарю Стрейдер, проблема є — це не підпис Вінфреда Фореста! Ба більше — це підтвердили і в Цюриху — ми щойно отримали факс. Це підпис іншої людини. Боюся, мені доведеться повідомити вам неприємну новину: цей вексель — підробка!
Розділ 23
Вийшовши з кабінету Ернеста, Керол перевдягнулася у спортивний костюм та кросівки у приймальні на першому поверсі, а тоді поїхала до бухти. Вона припаркувала свою автівку коло «Green’s» — модного вегетаріанського ресторану, яким успішно керував Центр дзен-буддизму Сан-Франциско. Біля бухти з яхтами починалася дорога, яка простягалася на дві милі уздовж бухти й закінчувалася біля Форт-Пойнт, під мостом «Золоті ворота». То був улюблений маршрут Джесса, і Керол він теж подобався.
Вони стартували коло старих будівель Форт-Мейсон, де розташовувалися невеличкі галереї, книжкова крамниця, музей мистецтва, театр і театральна студія. Маршрут пролягав повз спуски для човнів уздовж бухти, де надокучливі чайки повсякчас плуталися під ногами. Вони проминали поле, де ентузіасти запускали повітряних зміїв — не звичайних трикутних чи квадратних, що їх вони колись запускали із Джебом, а авангардні моделі на кшталт «Супермена», пари жіночих ніжок чи лискучих металевих трикутників у стилі «хай-тек», які дзижчали, кружляючи в повітрі, зненацька змінювали свій напрямок чи шугали вниз, а в останню мить виривалися вгору, вимальовуючи піруети своїми хвостами. Трохи далі виднівся невеличкий пляж, де навколо сюрреалістичної пісочної скульптури русалки розляглися поціновувачі засмаги, а за ним, біля самого краю води, розкладали свій інвентар мокрі до нитки серфінгісти. Вони дісталися скелястого берега з дюжиною кам’яних скульптур (невідомий автор майстерно виклав їх із каміння, що його ретельно відібрав), які скидалися на фантастичні бірманські пагоди. Далі вигулькнув довгий пірс із рибалками-азійцями — Керол укотре зауважила, що жодному з них не поталанило впіймати хоча б одну рибину. І останній ривок — вони діставалися підніжжя мосту «Золоті ворота», де можна було помилуватися силуетами сексуальних серфінгістів із довгим волоссям, які плавали в холодній воді, очікуючи на високі й темні хвилі.