Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
7. Не дозволяється залучати до господарського обслуговування: а) іноземних громадян (як дальнього, так і ближнього зарубіжжя), осіб без громадянства; б) колишніх військовослужбовців, засуджених за самовільне залишення частини та дезертирство; в) колишніх співробітників правоохоронних органів (про їх перелік див. коментар до ст. 51 КВК), але не всіх, а лише засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини; г) осіб, засуджених за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків; ґ) засуджених за розкрадання зброї, боєприпасів; д) осіб, які не мали постійного місця проживання.
8. Необхідно зауважити, що чисельність засуджених (штатна), які залишаються для роботи з господарського обслуговування слідчих ізоляторів, не може перевищувати 7% загальної кількості місць у слідчих ізоляторах, а не числа утримуваних.
9. Для благоустрою, проведення поточного й капітального ремонту на підставах, згідно з якими засуджені залишаються для роботи з господарського обслуговування, створюються ремонтно-будівельні бригади. Засуджені, працюють за розпорядженням адміністрації під постійним наглядом і охороною, проживають в окремих приміщеннях. Виведення їх за межі території слідчого ізолятора може здійснюватись у виняткових випадках тільки під конвоєм і на роботи, пов’язані з матеріальним забезпеченням, упорядкуванням і підтриманням у належному технічному стані будинків і споруд слідчого ізолятора. Виведення на роботи у нічний час (крім аварійних випадків) забороняється. Праця засуджених оплачується за рахунок коштів, виділених для проведення ремонтних робіт.
10. Отже, зарахування засудженого до господарської обслуги не утворює в адміністрації слідчого ізолятора чи колонії максимального рівня безпеки обов’язку тримати таку особу в даній установі до звільнення. Вона може (наприклад, при скороченні обсягу робіт, зміні поведінки тощо) бути відправлена адміністрацією в колонію для подальшого відбування покарання. Так само відбувається і тоді, коли засуджений, що раніше дав згоду працювати в слідчому ізоляторі чи колонії максимального рівня безпеки, забажає відбувати покарання у виправній установі визначеного Регіональною комісією рівня. Прохання засудженого про це викладається у письмовій формі та підлягає задоволенню.
Стаття 90. Тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі і переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора
У порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, засуджений при необхідності провадження слідчих дій у справі про злочин, вчинений іншою особою або цією ж особою, за який вона не була засуджена, чи у зв’язку з розглядом справи в суді може бути тимчасово залишений в слідчому ізоляторі або переведений з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора.
1. Дана стаття передбачає випадки, коли вже засуджена особа може бути (перед направленням до колонії) тимчасово залишена у слідчому ізоляторі або переведена з колонії (арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону) до нього. Ця необхідність виникає у зв’язку з:
а) провадженням за участю цього засудженого слідчих дій у справі про злочин, вчинений іншою особою;
б) провадженням за участю цього засудженого слідчих дій у справі про злочин, вчинений ним самим (але не був за нього засуджений);
в) розглядом у суді справи про злочин, вчинений іншою особою;
г) розглядом у суді справи про злочин, вчинений ним самим (за умови, що за цей злочин він ще не був засуджений).
Ця процедура заснована на певному порядку, передбаченому КПК України і тим самим визначає процесуальне становище засудженого у розглянутих ситуаціях. Стаття 4101 КПК України встановлює лише одну підставу для тимчасового залишення або переведення засудженого з установи виконання покарань до слідчого ізолятору — це необхідність провадження слідчих дій у справах інших осіб (тобто, де засуджений може бути свідком, потерпілим тощо).
Однак необхідність участі засудженого у провадженні процесуальних дій по іншій кримінальній справі може виникнути не тільки в період попереднього слідства цієї справи, а й після направлення її до суду. Тому цілком закономірним є те, що зі змісту ст. 4101 КПК України випливає ще одна підстава для тимчасового залишення або переведення засудженого з установи виконання покарань до слідчого ізолятора — необхідність його участі в судовому розгляді справи про злочин, вчинений іншою особою.