Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
2) до дев’яти місяців — за поданням, погодженим із заступником Генерального прокурора України, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокурорів, або самим цим прокурором у справах про тяжкі й особливо тяжкі злочини, суддею апеляційного суду;
3) до вісімнадцяти місяців — за поданням, погодженим з Генеральним прокурором України, його заступником, або самим цим прокурором в особливо складних справах про особливо тяжкі злочини, суддею Верховного Суду України.
Якщо ці терміни закінчилися (і не продовжені у встановленому цим Кодексом порядку), орган дізнання, слідчий, прокурор зобов’язані негайно звільнити особу з-під варти. Аналогічно повинен вчинити і начальник місця до- судового ув’язнення — негайно звільнити з-під варти обвинуваченого, щодо якого постанова судді про продовження строку тримання під вартою на день закінчення строків тримання під вартою не надійшла (частини 1, 2, 6 ст. 156 КПК).
8. Коли засуджений залишається у слідчому ізоляторі через необхідність його участі в судовому розгляді справи про злочин, вчинений іншою особою, термін його тримання обмежується періодом розгляду справи в судовій інстанції і вступом вироку в законну силу.
9. Про режим тримання засуджених, які тимчасово залишені або переведені у слідчий ізолятор, див. коментар до ст. 102 КВК України.
Стаття 91. Порядок прийняття засуджених до позбавлення волі до виправних і виховних колоній
1. Прийняття засуджених до виправних і виховних колоній проводиться адміністрацією колоній у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.
2. Адміністрація колонії протягом трьох діб повідомляє суд, який постановив вирок, про приведення його до виконання і про місце відбування покарання засудженим. Одночасно направляється повідомлення одному із членів сім’ї або близьких родичів за вибором засудженого, у якому вказується адреса колонії і роз’яснюються права засудженого.
3. На кожного засудженого до позбавлення волі ведеться особова справа, а також інформаційна картка, до якої заносяться відомості: стосовно його особи; про вчинений ним злочин і назву суду, який постановив вирок; про день і час його прибуття і звільнення з колонії.
1. Порядок прийому засуджених до установи виконання покарання регулюється розділом V ПВР УВП і залежить від того, прибувають вони групою чи поодинці.
У першому випадку прийом здійснюється комісією під керівництвом начальника установи. До складу комісії входять заступники начальника установи, працівники відділів: оперативного, нагляду і безпеки, контролю за виконанням судових рішень, соціально-психологічної роботи, охорони, інтендантської і медичної служб.
Прийняття засуджених, які доставлені в індивідуальному порядку, здійснюється начальником установи разом з працівником відділу контролю за виконанням судових рішень. У неробочий час засуджених приймає черговий помічник начальника установи і начальник варти.
2. Працівники відділу контролю за виконанням судових рішень повинні перевірити наявність особових справ на кожного прибулого засудженого, встановити належність особової справи конкретному засудженому шляхом опитування і порівняння його відповідей з анкетними та іншими даними особової справи, фотографією й особливими прикметами, звірити кількість прибулих засуджених з числом, вказаним у попутному списку.
Не повинні прийматися до колонії засуджені, якщо:
— не визначений вид рівня безпеки установи, а той, що вказаний у витягу з протоколу, не відповідає рівню безпеки даної колонії;
— до виправної колонії прибув неповнолітній;
— особова справа містить документи із суперечливими даними, які не дозволяють встановити особу засудженого, статтю, за якою він засуджений, або в інший спосіб перешкоджають виконанню вироку;
— до колонії направлений засуджений, який, відповідно до медичного висновку, повинен бути етапований до лікарні;
— засуджений направлений в колонію із грубими порушеннями встановленого порядку (наприклад, до набрання вироком чинності, без відповідного наряду тощо).
У всіх таких випадках адміністрація колонії складає відповідний акт про відмову у прийнятті засудженого і він етапується до встановленого місця призначення, а у разі неможливості — повертається до установи-відправника.
Якщо до колонії надійшов засуджений на підставі персонального наряду, а під час прийому буде з’ясовано неправильне визначення рівня безпеки або інші помилки, він приймається в установу, але утримується окремо він інших осіб до остаточного вирішення цього питання регіональним управлінням через Апеляційну комісію ДДУПВП. Про всі випадки прибуття-вибуття засуджених на підставі персональних нарядів адміністрація установи виконання покарань негайно повідомляє ДДУПВП у письмовій формі (вказівка ДДУПВП № 17-3273 від 24 липня 2000 р.).