Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
Подання скарг і заяв на рішення Регіональних комісій особами, які тримаються у слідчому ізоляторі, здійснюється у порядку, встановленому ст. 13 Закону України «Про попереднє ув’язнення», особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, в порядку, встановленому ст. 113 КВК України.
Подання скарг і заяв на рішення Регіональних комісій громадянами здійснюється згідно із Законом України «Про звернення громадян» (ст. 16), який передбачає можливість оскарження в судовому порядку (в порядку адміністративного провадження, див. ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України) дій або рішень органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій, посадових осіб, якщо заявник не згоден з прийнятим за його зверненням рішенням.
15. Скарги на рішення Апеляційної комісії подаються на розгляд Голові ДДУПВП.
16. Про категорії засуджених, які відбувають покарання в установах того чи іншого виду, див. коментар до ст. 18 КВК України.
Стаття 87. Направлення засуджених до позбавлення волі для відбування покарання
Особи, засуджені до позбавлення волі, направляються для відбування покарання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили. Протягом цього строку засуджений має право на короткострокове побачення з близькими родичами. Порядок направлення засуджених до виправних і виховних колоній визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.
1. Направлення засудженого в колонію для відбування покарання можливе тільки після набрання вироком законної сили (про порядок вступу вироку в законну силу та випадки направлення засудженого до дільниці тимчасового слідчого ізолятора на території виправних установ див. коментар до ст. 4 КВК України).
Закон встановлює, що засуджені особи направляються для відбування покарання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили. Цей час необхідний адміністрації місця попереднього ув’язнення на проведення засідання Регіональної комісії для розподілу засуджених до установи з необхідним рівнем безпеки, підготовку відповідних документів, які є необхідними для відправки засудженого та забезпечення належних умов його слідування до місця відбування покарання.
2. Одночасно, в десятиденний строк перед відправленням до колонії, засудженому надається право на короткострокове побачення з близькими родичами. Якщо відправлення засудженого до місця відбування покарання затримується, дане право може бути реалізоване протягом усього терміну знаходження засудженого у слідчому ізоляторі.
Адміністрація слідчого ізолятора зобов’язана сповістити сім’ю засудженого про місце, де він відбуватиме покарання, його поштову адресу.
Стаття 88. Переміщення засуджених до позбавлення волі
1. Засуджені направляються до місця відбування покарання і переміщуються в разі необхідності з одного місця відбування покарання в інше під вартою.
2. Переміщення засуджених під вартою здійснюється з додержанням правил тримання: чоловіки окремо від жінок; неповнолітні — від дорослих; підслідні, які притягуються до кримінальної відповідальності по одній справі, — окремо між собою; засуджені до довічного позбавлення волі — окремо від інших категорій; хворі на активну форму туберкульозу легенів, психічно хворі — окремо між собою і окремо від здорових, у разі потреби за висновком лікаря — в супроводі медичного працівника.
3. При переміщенні засуджених під вартою їм забезпечуються необхідні побутові й санітарно-гігієнічні умови.
4. При переміщенні засуджених під вартою вони забезпечуються колонією (органом-відправником) одягом і взуттям за сезоном, а також харчуванням за встановленими нормами на весь період прямування.
5. Переміщення засуджених під вартою здійснюється за рахунок держави.
6. Порядок переміщення засуджених під вартою визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України відповідно до цього Кодексу.