Пісня Сюзанни. Темна вежа VI
- Автор: Кинг Стивен Эдвин
- Серия: Dark Tower #6
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-966-14-0791-5
- Переводчик: Олександр Красюк
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Пісня Сюзанни. Темна вежа VI». Краткое содержание книги:
Добре, що я здогадався зганяти по пиво.
21 ЛЮТОГО 1984 РОКУ
Боже, вдень дзвонив Сем Вон з «Даблдей», розповідав дикі речі (він редагував «Кладвище», запам’ятайте). Я знав, що існують фани «Темної вежі», котрі жах як хочуть, але не можуть її купити, бо дехто з них мені про це писав. Але Сем сказав, що вони у видавництві отримали вже понад ТРИ ТИСЯЧІ (!) листів. Питається чому? Тому що я виявився настільки тупим, що вніс «Темну вежу» до врізки з інформацією про автора на обкладинці «Кладвища». Гадаю, Сем на мене трохи сердитий, і він таки має рацію. Сказав, що рекламувати книжку, яку фани хочуть отримати, але не можуть, це немов голодному собаці показати шматок м’яса і тут же його сховати зі словами:
«А дулі тобі, ха-ха-ха». З іншого боку, рятуй Боже & Людина Ісусе, люди такі розбалувані! Вони просто впевнені, що, якщо десь у світі існує книжка, якої вони хочуть, отже, на ту книжку вони мають повне право. От здивувалися б ті мешканці середньовіччя, до котрих могли долітати чутки про книжки, з яких вони самі ніколи в житті жодної не бачили; папір був дорогий (непогано було б це вставити до наступного роману про «Стрільця/Темну вежу», якщо в мене колись до нього дійде), а книжки були скарбами, які люди оберігали, покладаючи власні життя. Мені подобається, що я здатен заробляти на життя писанням всяких історій, але кожний, хто скаже, що в цьому ділі нема темного боку, той повне лайно. Колись я напишу роман про букініста-психотика! (Жарт.)
Між іншим, сьогодні день народження Овена. Йому вже сім! Вік розсудливості! Мені важко повірити в те, що моєму молодшенькому вже сім років, а дочці тринадцять, вона вже гарненька молода жіночка.
14 СЕРПНЯ 1984 РОКУ
Щойно повернувся із зустрічі з моїм агентом, друзякою Карбу та Елен Костнер з «НАЛ».[157] Обоє підбивали мене видати «Стрільця» в м’якій обкладинці — не кишеньковим форматом і на гарному папері, — але я спасував. Можливо, колись, але зараз я не подарую шансу силі людей читати таку незавершену річ, поки/якщо я не дороблю цієї історії.
Чого я, либонь, ніколи не зроблю. Тим часом маю іншу ідею — такий довгий роман про клоуна, котрий насправді є найжахливішим у світі монстром. Непогана ідея; клоуни страшать. Принаймні мене. (Клоуни й курчата — хтозна-чому.)
18 ЛИСТОПАДА 1984 РОКУ
Минулої ночі мені наснився сон, який, я гадаю, допоможе мені вирватися з творчого глухого кута, до якого я загнав себе з «Воно».[158]
Уявімо, що існує щось на кшталт Променя,[159] який тримає Землю (або навіть багато земель) на місці? А генератор Променя міститься на панцирі черепахи? На цьому я міг би вибудувати кульмінацію роману. Знаю, це звучить безглуздо, але я певен, що десь читав, що в індійській міфології є велика черепаха, котра тримає в себе на спині всіх нас і служить вона Ґану, творчій суперсилі. А ще пригадую таку реальну байку, як якась леді сказала професорові: «Еволюційна теорія — нісенітниця. Всі знають, що всесвіт тримає на собі черепаха». На що той (на жаль, не пам’ятаю його імені) відповів: «Можливо, й так, мадам, але що тоді тримає черепаху?» Леді зневажливо розсміялася: «Ой, ви мене не надурите! Черепахи лежать одна на одній на всю глибочінь».
Ага! Отримали щигля, раціоналісти-науковці!
Як би там не було, а я тримаю в себе біля ліжка чистий зошит і призвичаївся записувати до нього сни або фрагменти сновидінь, навіть ще не цілком прокинувшись. Цього ранку я написав: «Запам’ятати Черепаху!» І ще таке: «Черепаху здоровенну уяви! На собі вона тримає світ людви. Думає вона неспішно і завжди ласкаво про всіх нас — на цій думці світ тримається якраз». Згоден, віршик не геніальний, але й непоганий, якщо зважати на те, що його написано людиною, яка на 3/4 ще перебувала в стані сну!
Таббі дорікала мені за те, що я знову забагато п’ю. Гадаю, вона має рацію, але…
157
«Нью Амерікен Лайбрері» — засноване 1948 р. видавництво, що здебільшого передруковує класичну, популярну та наукову літературу в м’яких обкладинках масовими накладами, за доступною ціною.
158
«Воно» — роман Кінга, опублікований 1986 року.
159
З цілої низки слів, які має англійська мова на позначення «променя», у цьому романі Кінг свідомо використовує слово «beam», що може означати як «промінь», так і «брус».