Квітка кохання
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-10-6
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Квітка кохання». Краткое содержание книги:
ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Поки серце б'ється - так відверто перед читачами зізнається автор нової збірки. І це - не просто слова, це його життєве кредо: творити за принципом жодного дня без нового рядка.Автор дуже плодовитий, бо за досить короткий строк вже видав на - гора чотири збірки поезій. В них він уміло представив все розмаїття поетичних жанрів - лірику, гумор, сатиру. Окремо вийшли книжечки для дітей.
До нової збірки Квітка кохання автор включив вірші написані українською і російською мовами в різні роки, які яскраво передають душевний стан поета. Автора дуже хвилюють негативні процеси, які відбуваються у нашому житті. Він засуджує підлість, зраду, лицемірство, блюдолизів у багатьох своїх віршах. Та головними темами для нього залишаються високі, благородні людські почуття.
Душа тремтить як струни скрипки - зізнається він в одному із віршів. Охоплений сильними почуттями вигукує: Як хочеться в небо злетіти, але при цьому сильно відчуває Тяжіння землі.
Відчуваючи в душі приливи і відливи до прекрасної статі - ЖІНКИ, коли приходить любов, він захоплено вигукує: Розіпну я серце на семи вітрах. Більшість поезій пронизані цими сильними почуттями. Я п’ю любов з криниць кохання, бо його постійно охоплює сильна Спрага кохання.
В одному з російських віршів автор відверто зізнається:
Поки серце б'ється - так відверто перед читачами зізнається автор нової збірки. І це - не просто слова, це його життєве кредо: творити за принципом жодного дня без нового рядка.Автор дуже плодовитий, бо за досить короткий строк вже видав на - гора чотири збірки поезій. В них він уміло представив все розмаїття поетичних жанрів - лірику, гумор, сатиру. Окремо вийшли книжечки для дітей.
До нової збірки Квітка кохання автор включив вірші написані українською і російською мовами в різні роки, які яскраво передають душевний стан поета. Автора дуже хвилюють негативні процеси, які відбуваються у нашому житті. Він засуджує підлість, зраду, лицемірство, блюдолизів у багатьох своїх віршах. Та головними темами для нього залишаються високі, благородні людські почуття.
Душа тремтить як струни скрипки - зізнається він в одному із віршів. Охоплений сильними почуттями вигукує: Як хочеться в небо злетіти, але при цьому сильно відчуває Тяжіння землі.
Відчуваючи в душі приливи і відливи до прекрасної статі - ЖІНКИ, коли приходить любов, він захоплено вигукує: Розіпну я серце на семи вітрах. Більшість поезій пронизані цими сильними почуттями. Я п’ю любов з криниць кохання, бо його постійно охоплює сильна Спрага кохання.
В одному з російських віршів автор відверто зізнається:
Перейти на страницу:
– Зате радість кожен день,
Що не занудьгуєш,
Бо як знайдеш якусь річ,
От і бенкетуєш.
А там вийшов за поріг –
І займайся грою.
Чого хочеш, яку хочеш –
Все перед тобою.
Тож, живи собі й радій.
– Ні! Не хочу, Грицю,
А за гроші й тут знайду
Будь-яку гузицю.
3.8.1988 р.
ЧУЖА З МЕДОМ
– Колись, як дівчину побачу,–
Мені розказував дідок,
Ото візьму я пляшку чачи,
Її на руки і – в садок…
– А зараз як? – Грицько в дідуся,
Запитав в барвінку,–
Як у вас, скажіть, сьогодні
На чужую жінку?
– На чужую ого-го ще
Де й сила береться!
– У чужої, видно, з медом?–
Гриць з дідка сміється.
А можливо… – Гриць до діда
Й тут же засміявся:
А можливо, в юні роки
Ти перестарався?
5.9.1999 р.
ХІБА ТО ЧОЛОВІК?
Хіба, скажіть, то кавалер,
Як йде навпроти жінка,
А він боїться їй сказать
Що жінка та – чарівна?
Хіба, скажіть, то кавалер,
Який боїться грому,
Й не знає, що з нею робить,
Як приведе додому?
Хіба, скажіть, то чоловік?
Та то ж невдала проза,
Як посміхається до жінки,
Немов коза до воза.
25.10.1988 р.
ПУСТА ФЕЯ
Які в тебе очі милі,
Та занадто вже пуста,
Краще зрить під хвіст кобилі,
Ніж в твої бридкі вуста.
2.9.1999 р.
ПРОГРЕС І БАБИ
Все життя провоював
З бабами Балда,
А сьогодні, вибачайте,
Він Герой Труда.
Має дачу, вертольота,
Має Мерседес,
А ще кажуть: там, де баби,
Там нема чудес.
6.9.1999 р.
УДАЄ ДІВЧИНКУ
Якось Гриць зустрів Максима
І питає дружбана:
– Як здоров’я, як робота,
Як сестричка, старина?
Чи ще й досі вчиться в вузі,
Чи отримала диплом?
Чи ще й досі строїть з себе
Як раніше, – громофон?
– Строїть, строїть, – брат сміється,
Й ось побачив Верочку.
– І що строїть?– Як й раніше
Строїть з себе дєвочку?
3.1.2003 р.
ПРОКИНСЬ, КОХАНА!
Серце кричить: – Прокинсь, кохана,
І не лякайся ти «банана»,
Поглянь, як виперсь він з штанів,
А в тебе ж ще нема синів.
26.5.1978 р.
ЧОМУ ДІВЧАТА ЛАЮТЬСЯ?
– Ви не знаєте, чому
Всі дівчата лаються?
– Бо всі хлопці онанізмом
Цілу ніч займаються.
19.9.2010 р.
ПЕРША ШЛЮБНА НІЧ
Перша шлюбна ніч. Мар’яна
Напилась. У дупель п’яна.
– Ну і як? – Її питаю?
– Хто кого… й сама не знаю.
25.10.2010 р.
ОЙ, ДУДУ!
Як женивсь Гриць на Марині,
То сказав він їй в хатині:
– Ти не бійсь, лягай й до дня
Насолоджуйся сповна.
А вона кричить: – Боюсь!
І тремтить, як чорногуз.
– Тьху, дурна, моя Марино,
Ти ж уже – моя дружина.
– Але що ти ранком скажеш,–
Й знов до нього – ду-ду-ду, –
Якщо я тобі раненько
Ще й трьох доньок приведу?
25.10.2010 р.
ЯК ЙДЕШ ГУЛЯТИ
Дивись, а то тебе вкрадуть,
Як будеш хлопцям довірятись,
Тож не «накачуй» ти так груди,
Як йдеш на вулицю гуляти.
18.8.2010 р.
ХОТІЛОЧКИ
Острівці кохання
В жінки, де не глянеш,
І, немов на чудо,
Я на їх дивлюсь,
Тут – пупок, тут – грудоньки,
Тут – веселе личенько,
Тут – її стегенця,
Ну а я – боюсь!
5.9.1999 р.
КУДИ ПРЕШСЯ, ДІДУ?
– Ой, куди ж бо ти, куди,
Діду, прешся?
Чом це ти уже за розум
Не берешся?
Подивився б ти гарненько
На ті лози,
Що як тільки піде дощик –
Ллються сльози.
– Мені жити залишилось –
Поки, поки,
А тому мені той СНІД
Вже до попи!
А якщо уже по правді
Вам казати,
То вже мною оте горе
Варт лякати.
– Ой, дивись, не фраєрнися,
СНІД – як вила,
Щоб твоя душа, бувало,
Не завила.
А дідочок до сестрички:
– Вмовлять марно,
Якщо правда, що та дівка
Дуже гарна.
То не зорі над Бердянськом
З неба світять,
То на діда, що з грошима,
Дівки мітять.
Бо, як кажуть в нас дівулі,
Що все знають,
Перейти на страницу: