Квітка кохання
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-10-6
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Квітка кохання». Краткое содержание книги:
ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Поки серце б'ється - так відверто перед читачами зізнається автор нової збірки. І це - не просто слова, це його життєве кредо: творити за принципом жодного дня без нового рядка.Автор дуже плодовитий, бо за досить короткий строк вже видав на - гора чотири збірки поезій. В них він уміло представив все розмаїття поетичних жанрів - лірику, гумор, сатиру. Окремо вийшли книжечки для дітей.
До нової збірки Квітка кохання автор включив вірші написані українською і російською мовами в різні роки, які яскраво передають душевний стан поета. Автора дуже хвилюють негативні процеси, які відбуваються у нашому житті. Він засуджує підлість, зраду, лицемірство, блюдолизів у багатьох своїх віршах. Та головними темами для нього залишаються високі, благородні людські почуття.
Душа тремтить як струни скрипки - зізнається він в одному із віршів. Охоплений сильними почуттями вигукує: Як хочеться в небо злетіти, але при цьому сильно відчуває Тяжіння землі.
Відчуваючи в душі приливи і відливи до прекрасної статі - ЖІНКИ, коли приходить любов, він захоплено вигукує: Розіпну я серце на семи вітрах. Більшість поезій пронизані цими сильними почуттями. Я п’ю любов з криниць кохання, бо його постійно охоплює сильна Спрага кохання.
В одному з російських віршів автор відверто зізнається:
Поки серце б'ється - так відверто перед читачами зізнається автор нової збірки. І це - не просто слова, це його життєве кредо: творити за принципом жодного дня без нового рядка.Автор дуже плодовитий, бо за досить короткий строк вже видав на - гора чотири збірки поезій. В них він уміло представив все розмаїття поетичних жанрів - лірику, гумор, сатиру. Окремо вийшли книжечки для дітей.
До нової збірки Квітка кохання автор включив вірші написані українською і російською мовами в різні роки, які яскраво передають душевний стан поета. Автора дуже хвилюють негативні процеси, які відбуваються у нашому житті. Він засуджує підлість, зраду, лицемірство, блюдолизів у багатьох своїх віршах. Та головними темами для нього залишаються високі, благородні людські почуття.
Душа тремтить як струни скрипки - зізнається він в одному із віршів. Охоплений сильними почуттями вигукує: Як хочеться в небо злетіти, але при цьому сильно відчуває Тяжіння землі.
Відчуваючи в душі приливи і відливи до прекрасної статі - ЖІНКИ, коли приходить любов, він захоплено вигукує: Розіпну я серце на семи вітрах. Більшість поезій пронизані цими сильними почуттями. Я п’ю любов з криниць кохання, бо його постійно охоплює сильна Спрага кохання.
В одному з російських віршів автор відверто зізнається:
Перейти на страницу:
ПРИХОДИТЬ ЧАС
Приходить час, як страхи всі зникають,
Коли на Південь ластівки летять,
Коли над вами Янголи літають
І вас уже не хочуть відпускать.
14.12.1988 р.
ПОЕТ І РОСА
Поет повинен вільним буть, як вітер.
І бездоганно чистим, як роса,
Бо там, де він, – там вічно квіти квітнуть
І цілий рік що слово – то й весна.
16.5.1988 р.
ХОЧУ БУТИ ЩАСЛИВИМ
Я в поглядах жінок купаюсь,
І їх запрошую в танок.
Я в женихи не набиваюсь,
Згоден і так – хоч би разок.
Можливо, це звучить сміливо?
Та нам до жартів не звикать,
Я хочу буть в житті щасливим,
І щастя іншим дарувать.
15.9.2010 р.
ВДОВА І ШЕФ
Штулю В. П. і Біловій Е.І.
Робітник помер зненацька,
А вдова робітника
Просить шефа дать автобус
Для потреб відходняка.
– Щоб вам міг я дать автобус,–
Став той шеф вдові бубнить,–
То його, той транспорт, треба
Замовлять зазделегідь.
Начальству ми тоді потрібні,
Якщо йому щось можем дать,
А якщо ти помер, «негідник»,
На тебе можна і начхать.
І це вже всі повинні знать.
17.9.2010 р.
ОСІНЬ НАД СЕЛАМИ
Осінь над селами витає
І стала листям посипать,
І хоч ще Сонечко палає,
Та стало в полі холодать.
А під горою, як пани губаті,
Під Соцем позіхають гарбузи,
А біля хати клен стоїть горбатий,
Ніби гукає всіх: – Ідіть сюди!
18.9.2010 р.
ВСІ ЧЕКАЮТЬ ПОДАРУНКІВ
Щоб не ваші власні шлунки,
Всім дали б вам подарунки.
26.8.2003 р.
«ВОГНЕГАСНИК»
Над горою Місяць світить,
З гірочки спускається,
А дівчина носом крутить,
У ставку купається.
– Ти чому така весела?-
Гриць дівчину достає.
– Ну, не можу ж я сказати,
Що горить нутро моє.
Гриць уважно подивився
І пішов таксі ловить.
– А як так, то одягайся,
Їдем «полум’я гасить».
4.6.1988 р.
СЯДЬ, ПОГОВОРИ
– Де шепочуть явори –
Сядь, посидь, поговори,
Розкажи про те, про се,
Де ходив, куди ідеш?
Розкажи нам анекдот,
Й можеш знову йти в поход.
Люд наш любить погутарить,
Особливо, як затарить.
4.6.1988 р.
КОЛИ ГОЛОДНІ
Ми всі, мов чокнуті часом,
І кожен з нас, як цуценя,
І ніби буслі за селом,
Які шукають жабеня.
26.7.2009 р.
ТАМ, ДЕ ЗЛО
Де тільки ти – там вічне зло.
Скажи ж нарешті, хто ти, хто?
Бо я уже, браток, від зла
Біжу від тебе, як козла.
26.8.2003 р.
ВИКОНРОБ І ПЛЯШКА
Хто сказав, що виконроб наш
З пляшкою не справиться?
Ось поставте, буде пити
Поки й сам не звалиться.
20.9.1988 р.
БИТИЙ І НЕБИТИЙ
Я не прихильник бити писок,
Кричать і вуха обривать,
Але за битого небитих
Навіть і трьох не хочуть брать.
20.9.1988 р.
ВЕСЬ В БАТЕЧКА
У малого Кутакова
Є своя болячка:
То весь день закреп у нього,
То, пробачте, срачка.
20.9.1988 р.
ТАМ, ДЕ ВІКИ ПЕРЕПЛЕЛИСЯ
Там, де віки переплелися
Й дітей лякають по ночах,
Вівці по полю розбрелися,
Неначе хмарки в небесах.
9.10.1988 р.
РЕКЕТИРИ
Заколов старий свиню
У неділю вранці,
Склав в кадуб і сам приліг
Мовчки на лежанці.
Глядь в вікно – приїхав зять
З донькою, як дрофою,
Вилізають з «Мерседеса»
І від жиру охають.
Розчихвостили кадубку
На чотири часті:
– Одна, – кажуть, – мірка нам,
А дві – на запчасті.
В батька свято! Діти з міста
Приїхали в гості!
Кормив, кормив ту свинюку,
Залишили кості…
От тобі і ясне небо,
От і тири-пири.
А говорять, ніби діти,
– То не рекетири.
16.6.2000 р.
МИХАЙЛОВІЙ ОЛЕНІ
А в Михайлової Олі
В голові, як вітру в полі,
То виходить, то заходить,
Та до неї не доходить.
Майстер хай хоч як лютує,
А вона з Юрком кайфує.
Зник фломастер – винен майстер,
Зникла ручка – педагог,
Перейти на страницу: