Квітка кохання

Ти була в нас схожа? Посміхнулася дівчина, Глянула на небо, – Як на кого? Не на вас же, А сама б на себе. 6.3.1990 р. ЛЮБОВ – ВОГОНЬ Там, де всю ніч гуляє честь і сором, Яких від нас ховає темнота, Лежить твоя оголена подруга Біля чужого дужого тепла. А ти в той час, незнаючи нічого, Вдивляєшся в невідані світи, Зажурено плетешся по дорозі І їй несеш всю ніжність теплоти. Можливо б і тебе вона задовольнила, Якби не був ти, брате, розмазня, І їй під лівчик як частіше лазив, І годував тих милих кошенят... А пацанам скажу без перебільшень: Любов – вогонь. Й коли вона пече, Як своєчасно ти її… не охолодиш – Люба від вас, – будь ти хоч цар! – втече! 8.8.1984 р. КОМПОСТЕР Хочу я тебе кохати Так як нас кохала мати, Що не кине і не зрадить, І завжди біжить до хати. Хочеш мати мій «компостер», То жени від себе монстрів! 29.6.1982 р. МИ ТАКІ Запитав я у Матильди: – Чом весь день горить світильник? Обізвалась та кирпата: – Не твоя ж горить зарплата... 2.7.1989 р. ДОЖИЛИСЯ Колись, як люди будували, То їм квартири хоч давали, А зараз ті усі квартири Гребуть бандити-рекетири. От значить, що таке, як в тресті Нема ні совісті, ні честі. 18.1.2011 р. ЯКЩО ЛЮДИНА БАГАТА Чим більш людина багатіша – Тим більш жадніша і нагліша, Така, скажу вам, без двобою Не дасть і снігу вам зимою. 25.5.2006 р. ЗА ДОБЛЕСНУ РОБОТУ Тим, що державу обкрадають, Їм ще й оклади піднімають. 25.5.2006 р. ЦІЛУ НІЧ НЕ СПАВ Цілу ніч не спав я, цілу ніч, Цілу ніч душа моя палала, Коли я побачив в тебе «річ», Ту, яку ти в пазуху сховала. 25.5.2006 р. КОЛИ ЧУБИ ВЖЕ ПОБІЛІЛИ Колись ми всі усіх хотіли, Але соромились сказать. О, як би я хотів сьогодні Усе по новому почать! Але чи варт про те гутарить, Як все в минулому давно, Як вже і люди помінялись, З якими грали в доміно. Колись усі ми всіх хотіли А ще як з гонором пройде – То очі в кожного, мов стріли, А ще як стегна розведе! Звідки була така в нас пристрасть, Що нами відала завжди? Що як на вас яка погляне Не відірвешся від біди... 5.4.2010 р. ЯК РОТ ВІДКРИЄ Красоти в моєї фройлянд Повна пазуха й труси, А як рот вона відкриє – Хоч у Африку біжи. 24.8.2010 р. ДОБРОЗИЧЛИВИЙ Якщо хочеш, щоб народ твій Як хутчіше в рай попав, Ти души його як більше – Щоб не спав і не дрімав. 4.11.2009 р. Я – НЕ АКАДЕМІК Я – не академік І не дипломат, Та найдієвіше в світі Слово – мат. 25.7.2010 р. СВОЇХ НЕ ЗАБУВАЛИ Уже і ми старими стали, Але ще й досі – як орли, Бо ми своїх не забували І душі інших берегли. 8.6.2010 р. ДІВОЧІ ТАЄМНИЦІ Цілий день шукали хлопці В лісі таємниці, А дівки їх поховали Під свої спідниці. 20.12.2008 р. КОЛИ ВСІХ ХОТІЛИ Чи й справді ми були дебіли, Як ще могли і всіх хотіли? 5.4.2010 р. ПЛАЧУТЬ ЯБЛУКА Плачуть яблука надворі, Що ще й досі не в коморі. 24.8.2010 р. ОСІНЬ БІЛЯ ХАТИ Осінь підпалила листя біля хати Й той вогонь розвіяла ранком по садку, А в куфайці вийшла із повітки мати, І пішла хутенько тут же по мітлу. А в садку шушукались молоді дубочки Й вигинались верби взад ато вперід, Що в хатині дрихнуть перезрілі дочки Й не гукне ні жодна мамку на... обід. 13.5.2009 р. ЖАБИ І НАТАША Вирішив Юрко в басейні Розплодити жаб, Бо без них сусідка Ната Вже не може спать. А тепер, як Юра й Міша Розвели вже жаб, Стала носом та крутити, Заважають спать... – Отакої! – каже Міша, – Й що ж тепер робить?