Заборонені чари
- Автор: Авраменко Олег Евгеньевич
- Язык: украинский
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Заборонені чари». Краткое содержание книги:
Проте мали чаклуни й грізніших ворогів, що називали себе Послідовниками. Вони вважали, що нікому не можна володіти такою надзвичайною силою, і поставили собі за мету викорінити магію серед людей. Послідовники були майже всемогутні і зрештою їм вдалося здійснити свій задум. На керування силами було накладено Заборону, нащадки чаклунів народжувалися звичайними людьми, позбавленими здібностей своїх пращурів, поступово в магію перестали вірити, і з життя вона перекочувала на сторінки художніх книжок. Послідовники тріумфували...
(Примітка. В українській версії відновлено первісну сюжетну лінію роману з урахуванням пізніших наробок, зокрема й тих, що не ввійшли до опублікованого варіанту російською мовою. Детальніше див. в авторській передмові.)
— Неприємна родинна історія. У Дейни Волш, яку Кейт вважає своєю матір’ю, була сестра Меґан — і саме з нею був заручений Ґордон Волш, Кейтів батько. Потім вони посварилися, заручини розірвали, і невдовзі Ґордон одружився з Дейною. В листі прямо про це не говорилися, але скидається на те, що Кейтів батько крутив одразу з двома сестрами, і в цьому суперництві перемогла Дейна. Трохи згодом з’ясувалося, що Меґан була вагітна від свого колишнього нареченого, вона народила сина Кейта, а невдовзі по тому загинула. Пані Волш згадала про це побіжно, пославшись на якийсь „трагічний експеримент на шельфі Шеклтона“ — очевидно, Кейт і Джейн добре знають про ті події. Після Меґанової загибелі, її сина забрав Ґордон Волш, а Дейна всиновила його. Їм обом вдалося приховати від Кейта правду.
— Але тоді виходить, що Кейт і Джейн однокровні брат і сестра, — зауважив Стен. — Вони ж від одного батька.
— У тім то й річ, що не від одного, — заперечила Аліса. — У своєму листі пані Волш пояснила, що дуже швидко зневірилась у Ґордоні Волші, а залишилася з ним тільки тому, що не хотіла втрачати Кейта. Вже через два роки після одруження вона покохала іншого — чоловіка на прізвище Смирнов, і саме він є справжнім Джейниним батьком.
— То он воно що! — повільно протягнув Стен. — Тепер зрозуміло, чому Маріка знищила листа. Либонь зі страху, що Кейт досі закоханий у Джейн і може повернутися до неї, коли довідається, що вона йому не рідна, а двоюрідна сестра.
Аліса ствердно кивнула:
— Гадаю, саме тому Маріка й спить з ним до весілля, хоча це суперечить її переконанням.
Стен ненадовго задумався. Потім сказав:
— Дякую, Алісо, що відкрилася мені. До цієї розмови я ще сподівався, що Маріка таки дослухається до моїх умовлянь, але тепер бачу, що цього не буде. Вона не відпустить від себе Кейта, а отже, іншого виходу немає. Завтра, найпізніше післязавтра, я попрошу одного зі священників-Конорів таємно обвінчати їх. А згодом, коли вже стану імператором, влаштую їм бучне весілля, одружу їх удруге — вже для людей, а не для Небес. На щастя, в повторному вінчанні немає нічого протизаконного. Згідно з церковними канонами, весільний обряд для подружньої пари просто підтверджує факт їхнього шлюбу.
— Швидко ж ти все вирішив, — промовила Аліса.
— А тут не було чого вирішувати. Приховавши від Кейта і Джейн правду, Маріка вчинила негарно, навіть підло, і я визнаю це. Проте вона моя сестра, і її щастя для мене понад усе. Нехай хтось інший судить Маріку, нехай вона сама судить себе, нехай її судить Кейт, коли — і якщо — дізнається про обман. Я ж не збираюся ні судити її, ні засуджувати. Просто хочу допомогти їй і — хай так і буде — взяти на себе частку її провини.
Якийсь час вони обоє мовчали.
— А знаєш, — сказала Аліса. — Оце я поділилася з тобою, і мені стало легше. Було дуже важко тримати все в собі. Ще й постійно боятися, що Маріка утне дурницю, спробує зв’язатися з пані Волш і переконати її надалі приховувати правду про Кейтове походження. Власне, тому я й розповіла тобі — щоб ти мав це на увазі.
— Тепер матиму, — пообіцяв Стен. — Обидва Ключі зберігаються в надійному місці, до них Маріка не добереться. Але про всяк випадок я попрошу Стоїчкова та тітку Зарену посилити заходи безпеки.
— Це буде правильно, — схвалила Аліса. — Та колись ми все ж повернемося до світу МакКоїв. Що буде тоді? Чи ти не пустиш туди Маріку?
— Пущу, — відповів Стен. — З мого боку буде великою дурістю, якщо я спробую тримати її на припоні. Міятович має рацію: це так само небезпечно, як розмахувати червоною ганчіркою перед носом у розлюченого бугая. Гадаю, тоді ми просто скажемо Маріці, що нам відомо про її клопіт, і запропонуємо свою допомогу. Ми обов’язково щось придумаємо. Часу маємо вдосталь.
Три дні тому, з огляду на отриману інформацію про Послідовників, Рада одностайно вирішила відкласти поновлення зв’язку зі світом МакКоїв щонайменше на півроку. Передовсім, слід було дати Послідовникам час заспокоїтися через зникнення Кейта і Джейн, а також упевнитися, що зі знищенням Норвіка вони позбулися присутності Конорів у їхньому світі. Крім того, і це було найголовніше, дізнавшись про справжню природу могутності Послідовників, усі без винятку члени Ради перебували в цілковитій розгубленості. Фактично, ворогом Конорів була не група людей, що називали себе Послідовниками; їм протистояв давній людський страх перед усім незбагненним — але страх до зубів озброєний, здатний не лише огризатися й відбиватися, а й боляче кусатись і стрімко нападати. Цей страх багато що знав і вмів, він був аґресивний і непримиренний. Боротися з Послідовниками, як з окремими особами, було марно. Вони не були незамінні, як Конори, на їхнє місце могли прийти інші люди — з належною освітою й відповідними розумовими здібностями. А таких людей у світі МакКоїв було багато мільйонів.