Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1998
- Язык: украинский
- Год: Інститут археології НАН України
- ISBN: 966-02-0726-3
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, усіх, хто цікавиться історією України.
Глава 7
Тіра у V—І ст. до н. е.
Протягом усієї античної епохи Тіра була одним з важливих економічних і культурних центрів Північно-Західного Причорномор'я, до якого тяжіло варварське населення Нижнього Подністров'я і частково Дністро-Дунайського межиріччя. Історія Тіри має багато спільних рис з сусідніми античними полісами, Ольвією і західнопонтійськими містами-державами. Проте стосовно власне Тіри ми маємо незрівнянно менше відомостей, ніж про її найближчих сусідів — Ольвію та Істрію. Щодо часу заснування Тіри надійних джерел немає. Традиційно вважається, що це могло статися наприкінці VI чи на початку V ст. до н. е.[836].
На початку свого існування місто отримало назву Офіусса (Зміїна), але вже з IV ст. до н. е. почало іменуватися Тірою[837], за назвою р. Тірас, на березі якої розташовувалося. Про історичні події в Тірі протягом V ст. до н. е. можна говорити лише приблизно: після поразки перського царя Дарія посилився воєнно-політичний тиск скіфів на античні міста Північно-Західного Причорномор'я. Саме скіфи в цей час були серйозною загрозою для населення грецьких міст. Зокрема в Тірі розкопано стіни і башти, збудовані наприкінці V — на початку IV ст. до н. е.[838] Але зберегти незалежність населенню античних міст в цей час вдалося не всім. Зокрема під скіфський протекторат потрапляють Ольвія і Ніконій[839]. Чи поширювалася влада скіфів на правий берег Дністра, зокрема на Тіру, зараз сказати важко, але якщо під протекторат скіфів підпала й Тіра, то це суттєво не відбилося на політичному розвитку міста, а лише мало економічні наслідки і сприяло певній політичній стабілізації.
З V ст. до н. е. за археологічними даними простежується різке збільшення притоку в грецькі міста Північно-Західного Причорномор'я античного імпорту[840], що хронологічно збігається з часом посилення Афін на Понті. Тривале шанування культу Афіни мешканцями Тіри, зображення сови на монетах міста IV ст. до н. е. свідчать на користь висновку про те, що місто перебувало під певним впливом Афін. Можливо, в останній чверті V ст. до н. е. Тіру було залучено до складу Афінського морського союзу[841].
Господарство Тіри на ранньому етапі її розвитку було в цілому аграрним. Хліборобство, скотарство, рибальство були основними заняттями перших поколінь тіритів. Торгівля залишалася розвиненою слабо, що, зокрема, підтверджується браком в цей час власного монетного карбування. Вірогідно, внутрішня торгівля здебільшого мала міновий характер. Серед торговельних контрагентів зовнішньої торгівлі можна назвати Іонію, Аттику і Хіос[842]. Але незважаючи на це, в цілому господарство міста мабуть було натуральним.
Поки що немає ніяких даних щодо державного устрою Тіри V—IV ст. до н. е. і соціальної структури її населення. За аналогією з деякими іншими мілетськими апойкіями Північно-Західного Причорномор'я можна припускати, що і в Тірі на чолі поліса стояли олігархи. Про можливість короткочасного правління в Тірі олігархів свідчать декілька випусків срібних місцевих монет[843].
Трохи більше відомо про етнічний склад населення міста, основну частину якого складали греки, нащадки перших колоністів. Імена грецького походження, використання мілетського календаря, будівельна справа, ідеологічні уявлення жителів — все це вказує на те, що в цілому культура Тіри була в цей час еллінською.
Історія Тіри елліністичного часу, на відміну від попереднього, багатша на джерела. З другої половини IV ст. до н. е. Північно-Західне Причорномор'я стає ареною військових конфліктів між македонською армією, з одного боку, і скіфами, а пізніше гетами, з другого. У 30-ті роки IV ст. до н. е. війська Олександра Македонського дійшли під командуванням Зопіріона до Ольвії. Можливо, і в Подністров’ї велися бойові дії, про що можуть побічно свідчити руйнування, зафіксовані у Ніконії. У Тірі подібних руйнувань не виявлено, хоча в ході археологічних досліджень було з'ясовано, що саме у цей час мали місце занепад оборонних споруд і перебудови на території житлових кварталів[844]. Таким чином, у нас немає жодних доказів на користь можливості облоги Тіри Зопіріоном, але про якийсь рубіж у розвитку міста в 30-ті роки IV ст. до н. е. все ж таки можна говорити. Слід відзначити, що численні сільські поселення, які виникли у IV ст. у Нижньому Подністров'ї, також не зазнали якоїсь руйнації. Все це дає підстави вважати, що Тіра, принаймні у 30-ті роки IV ст. — середині III ст. до н. е., мала надійну сільськогосподарську базу і, отже, достатньо умов для економічного розквіту.
836
Самойлова Т. Л. Тира... — С. 86—88.
837
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Древний город Тира. — С. 42—43.
838
Крыжицкий С. Д., Клейман И. Б. Раскопки Тиры в 1963 и в 1965— 1976 гг. // Античная Тира и средневековый Белгород. — К., 1979. — С. 25—30, 34—38.
839
Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 90—109.
840
Самойлова Т. Л. Указ. соч. — С. 38—39.
841
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 45.
842
Самойлова Т. Л. Указ. соч. — С. 40.
843
Анохин В. А. Монеты античных городов... — С. 92.
844
Самойлова Т. Л. Указ. соч. — С. 99.