Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба

Рис. 66. Храм іонічного ордеру. Херсонес, III ст. до н. е. Реконструкція I. Р. Пічикяна.

Поряд з храмами на теменосах знаходилися і різні за формою та декором вівтарі — круглі або прямокутні у плані, ступінчаті та ін. Найцікавіші з них відкрито в Ольвії та Херсонесі[869], зокрема вівтар Пассіада.

Теменоси з'єднувалися з оточуючими вулицями за допомогою пропілей (Ольвія).

Агори, як правило, з однієї або кількох сторін мали колонади — стої — у глибині яких могли розташовуватися адміністративні, торговельні та інші будівлі. Були стої, які використовувалися лише як місце для спілкування вільного населення античних міст. Залишки саме такої великої стої, яка відокремлювала теменос Аполлона Дельфінія від агори, були відкриті в Ольвії[870].

З інших споруд суспільного, культового або адміністративного призначення у Північному Причорномор'ї відкрито досить незначні залишки (наприклад, театру в Херсонесі), щоб ми мали змогу реконструювати їх зовнішній вигляд, але досить часті знахідки "фрагментів різнокольорового розписного тинку дають підстави вважати, що інтер'єри їх мали високоякісні розписи, виконані у так званому структурному стилі, коли відтворювалася засобами живопису структура кам'яної кладки. Застосовувалися й рельєфні оздоблення інтер'єру приміщень у вигляді різних орнаментальних порізок. Кольорова гама складалася з білого, чорного, червоного, жовтого, коричневого, синього кольорів. Структура таких розписів реконструйована, зокрема, для деяких парадних приміщень III—II ст. до н. е., залишки яких було знайдено у Пантикапеї та Фанагорії[871]. У зв'язку з цим відзначимо також розпис III ст. до н. е. у Німфейському святилищі, на якому були прорізані малюнки більше 30 вітрильних кораблів, тварин, людей, сцен полювання[872]. Використовувався колір і в колонадах портиків архітектурних споруд.

У цілому відзначимо, що у ці часи головними архітектурно-містобудівними центрами були агори (у тих містах, де не було акрополів), або агори у нижньому місті і палацово-культові укріплені вершини акрополів. Перший досить яскравий приклад подає нам Ольвія. Тут агора у Верхньому місті була оточена великою стоєю, торговельними спорудами, гімнасієм, будинками колегій, поряд розташовувалися будинок суду — дикастерій та центральний теменос міста. Увесь цей ансамбль, який був оточений переважно одноповерховою житловою забудовою, без сумніву, домінував не тільки у Верхньому місті, але й над Нижнім містом. Його було добре видно з боку гавані та лиману з кораблів, які прямували до Ольвії, порушуючи одноманітність досить рівної берегової поверхні плато. Ще більш виразним був силует Пантикапею, акрополь якого увінчували палац правителів, храм Аполлона, досить значний за розмірами для цього міста, та оточуючі їх фортечні мури та башти.