Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба

З середини III ст. до н. е. воєнно-політична обстановка в регіоні знову ускладнюється, що насамперед пов'язано з проникненням сюди галатів, бастарнів, пізніх скіфів, а згодом і сарматів. Наприкінці III ст. до н. е. гинуть античні сільські поселення на правому березі Дністровського лиману[847] у зв'язку з просуванням сюди варварів. У цей час Тіра могла перебувати у певній залежності від згаданих варварських об'єднань. У другій половині II ст. до н. е. Тіра зазнала нападу з боку варварів, про що свідчать сліди пожеж і руйнувань житлових будівель та оборонних споруд, знахідки ядер і вістер у зруйнованих комплексах. Вірогідно, зруйнували місто бастарни, які уславилися своєю войовничістю і військовою активністю[848].

Після цієї навали місто так і не було повністю відбудовано[849]. Але зі входом до складу Понтійської держави Мітридата VI Євпатора (або з виникненням певної політичної залежності від неї) спостерігається тимчасова політична стабілізація. Враховуючи, що у державному устрої Тіри в цей час не простежується якихось суттєвих змін — вона здійснювала навіть власне карбування — Тіра, мабуть, була формально самостійним полісом[850]. Але про наявність все ж таки певних політичних взаємовідносин Тіри й Понту свідчать нумізматичні джерела[851]. У типології тірських мідних монет кінця II — перших десятиліть І ст. до н. е. простежується вплив понтійського карбування. Це монети Тіри з зображенням голови Аполлона (?) з лицьового боку і орла, що сидить на блискавці, із зворотного; голови юного Діоніса з лицьового боку і тірса або виноградної лози із зворотного; голови бородатого божества з клешнями рака на скронях з лицьового боку і риби або рога достатку — на звороті[852].

Після 72—71 рр. до н. е. Тіра, як і інші західнопонтійські міста, звільнилася від понтійської воєнно-політичної залежності[853]. До останнього випуску монет, що карбувалися у Тірі напередодні гетської навали, належать монети із зображенням Аполлона в лавровому вінку і орла на блискавці[854]. Ці монети типологічно дуже близькі мітридатівському монетному карбуванню і, за В. О. Анохіним, датуються 70—63 рр. до н. е.[855].

30-ті роки IV — перша половина III ст. до н. е. були, як вже відзначалося, часом економічного і культурного розквіту міста. Поява в цей час поселень на правобережжі Дністра та в Дністро-Дунайському межиріччі сприяла підйому сільськогосподарських галузей виробництва. Основою господарської діяльності тіритів було землеробство, скотарство, рибальство. В цей час починає також розвиватися виноградарство і виноробство. Збільшується значення Тіри як центру ремісничого виробництва й торгівлі. Значного розвитку досягло виробництво речей з кольорових металів, кістки, каменю, кераміки, а також будівельна справа[856].