Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1998
- Язык: украинский
- Год: Інститут археології НАН України
- ISBN: 966-02-0726-3
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, усіх, хто цікавиться історією України.
На початку III ст. до н. е. у Північно-Західному Причорномор'ї посилюється об’єднання гетів, які поступово витісняють скіфів і македонців. З цього часу гети стають тут провідною політичною силою. Вірогідно, що саме така тривожна ситуація спонукала мешканців Тіри відбудовувати оборонні споруди міста.
У своїй зовнішній політиці громадянська община Тіри, певно, прагнула зберегти дружні відносини з варварським оточенням і нейтралітет щодо воєнних конфліктів у цей час. Природно, Тіра більш тяжіла до античних полісів і в першій половині III ст. до н. е., можливо, увійшла до політичного об'єднання західнопонтійських міст, на чолі якого стала громадянська община Каллатіса. На користь цього свідчить декрет каллатійців на честь громадянина Тіри, який допомагав мешканцям Каллатіса, що у своїх громадських чи приватних справах приїздили до міста[845]. Однак дуже скоро ініціатива в цьому об'єднанні перейшла до Візантію, громада якого була незадоволена активною політикою Каллатіса і хотіла сама відігравати провідну роль на Західному Понті. Виходячи з напису, датованого серединою III ст. до н. е., знайденого в Тірі[846], в якому союзні Візантію міста ушановували громадянина Тіри, можна говорити про те, що Тіра стала на бік Візантію в період каллатійсько-візантійського протистояння. У цілому перша половина III ст. до н. е. в історії Тіри характеризується, певно, найвищим рівнем економічного розвитку та досить спокійною зовнішньою військово-політичною ситуацією.
З середини III ст. до н. е. воєнно-політична обстановка в регіоні знову ускладнюється, що насамперед пов'язано з проникненням сюди галатів, бастарнів, пізніх скіфів, а згодом і сарматів. Наприкінці III ст. до н. е. гинуть античні сільські поселення на правому березі Дністровського лиману[847] у зв'язку з просуванням сюди варварів. У цей час Тіра могла перебувати у певній залежності від згаданих варварських об'єднань. У другій половині II ст. до н. е. Тіра зазнала нападу з боку варварів, про що свідчать сліди пожеж і руйнувань житлових будівель та оборонних споруд, знахідки ядер і вістер у зруйнованих комплексах. Вірогідно, зруйнували місто бастарни, які уславилися своєю войовничістю і військовою активністю[848].
Після цієї навали місто так і не було повністю відбудовано[849]. Але зі входом до складу Понтійської держави Мітридата VI Євпатора (або з виникненням певної політичної залежності від неї) спостерігається тимчасова політична стабілізація. Враховуючи, що у державному устрої Тіри в цей час не простежується якихось суттєвих змін — вона здійснювала навіть власне карбування — Тіра, мабуть, була формально самостійним полісом[850]. Але про наявність все ж таки певних політичних взаємовідносин Тіри й Понту свідчать нумізматичні джерела[851]. У типології тірських мідних монет кінця II — перших десятиліть І ст. до н. е. простежується вплив понтійського карбування. Це монети Тіри з зображенням голови Аполлона (?) з лицьового боку і орла, що сидить на блискавці, із зворотного; голови юного Діоніса з лицьового боку і тірса або виноградної лози із зворотного; голови бородатого божества з клешнями рака на скронях з лицьового боку і риби або рога достатку — на звороті[852].
Після 72—71 рр. до н. е. Тіра, як і інші західнопонтійські міста, звільнилася від понтійської воєнно-політичної залежності[853]. До останнього випуску монет, що карбувалися у Тірі напередодні гетської навали, належать монети із зображенням Аполлона в лавровому вінку і орла на блискавці[854]. Ці монети типологічно дуже близькі мітридатівському монетному карбуванню і, за В. О. Анохіним, датуються 70—63 рр. до н. е.[855].
30-ті роки IV — перша половина III ст. до н. е. були, як вже відзначалося, часом економічного і культурного розквіту міста. Поява в цей час поселень на правобережжі Дністра та в Дністро-Дунайському межиріччі сприяла підйому сільськогосподарських галузей виробництва. Основою господарської діяльності тіритів було землеробство, скотарство, рибальство. В цей час починає також розвиватися виноградарство і виноробство. Збільшується значення Тіри як центру ремісничого виробництва й торгівлі. Значного розвитку досягло виробництво речей з кольорових металів, кістки, каменю, кераміки, а також будівельна справа[856].
845
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 64.
846
Фурманская А. И. Новый эпиграфический памятник из Тиры // СА. —
1960. — № 4. — С. 173—179.
847
Самойлова Т. Л. Указ. соч. — С. 100.
848
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 71; Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 230—231.
849
Самойлова Т. Л. Указ. соч. — С. 100.
850
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 80.
851
Шелов Д. Б. Тира и Митридат Евпатор // ВДИ. — 1962. — № 2. — С. 95—102.
852
Там же. — С. 99—101.
853
Там же. — С. 102; Шелов Д. Б. Города Северного Причерноморья и Митридат Евпатор // ВДИ. — 1983. — № 2. — С. 41.
854
Анохин В. А. Монеты античных городов... — С. 96.
855
Там же.
856
Самойлова Т. Л. Указ. соч. — С. 14—15.