Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба

Ці часи характеризуються подальшим розвитком економічних зв'язків, поширенням торговельних контактів як з античними центрами, так і з варварським оточенням. У Тірі з другої половини IV ст. починається власне монетне карбування, що свідчить про зростання саме з цього часу в економіці міста питомої ваги товарного виробництва й обміну. В Тіру надходить продукція з Гераклеї Понтійської, Фасоса, Родоса, Синопи, але кількість виробів ремісничих майстерень Аттики зменшується, натомість зростає відсоток малоазійського і південнопонтійського імпорту[857], що свідчить про переорієнтацію зовнішньоекономічних зв'язків і, зокрема, про зменшення впливу Афін. Привозилися в Тіру, хоч і в меншій кількості, вироби з північнопричорноморських центрів. Експортувалася головним чином продукція сільського господарства і риба. В цей час місто стає провідним торговельно-посередницьким центром Нижнього Подністров'я.

З другої половини III ст. до н. е. в Тірі, як і в інших містах Північного Причорномор'я, простежуються кризові явища в економіці. Наприкінці III ст. до н. е. припиняється життя на сільських поселеннях Нижнього Подністров'я і на гетських поселеннях у Дністро-Карпатському регіоні[858]. Намагаючись вийти із затяжної економічної скрути, Тіра на початку II ст. до н. е. здійснює карбування золотих статерів за типами Лісимаха, що, мабуть, на деякий час стабілізувало економічний стан міста. Однак економічна криза завдяки несталій зовнішньополітичній ситуації посилювалася. В середині І ст. до н. е. економіка міста була остаточно підірвана гетською навалою. Консолідація північно-західних фракійських племен, на чолі яких став Буребіста, призвела до військової експансії гетів проти грецьких міст регіону, хоча в нас немає даних про те, що Тіра була ними захоплена.