Історія польсько-українських конфліктів т.3
- Автор: Сивицкий Николай
- Серия: Історія польсько-українських конфліктів #3
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: ім. Олени Телыги
- ISBN: 966-7601-62-5
- Переводчик: Петренко Є
- Жанр: История
Электронная книга - «Історія польсько-українських конфліктів т.3». Краткое содержание книги:
Кожного, хто високо оцінив важливість і актуальність виходу в світ трьох томів книги Миколи Сивіцького «Історія польсько-українських конфліктів», просимо приєднатися до нашої сердечної вдячності п. Ярославі Барусевич та Дослідній фундації ім. О.Ольжича в СІЛА за сприяння у виданні цієї книги.
У місцевостях, де польське населення мало можливість зустрічатися з українськими повстанцями, ставлення до нашого руху дещо змінилось. Були випадки, коли поляки спочатку не вірили нам, побоюючись провокації з боку УПА. Але після з'ясування, що це не підступ, ставилися до нас дуже прихильно і запрошували знову. Визнавали слушність і обґрунтованість нашої боротьби. Можливо, що це було під впливом страху.
До адміністрації, війська та органів безпеки поляки ставляться зі стриманістю, намагаються не займати визначеної однозначної позиції. З цієї точки зору спостерігається розбіжність поглядів у польському суспільстві, відсутність внутрішньої консолідації, неоднозначна оцінка політичних подій і буденних проблем, які випливають з цього. Вони розуміють, що нинішній варшавський уряд є більшовицькою агентурою, але не хочуть повністю відійти від нього. Нині кожний поляк хоче подобатись владі, солідно виконувати всі її розпорядження і накази. Помітною серед поляків є велика ворожість до ППРівців, особливо на близьких територіях, де вона підтримується активною діяльністю польського підпілля. Були випадки, що з приходом українських повстанців у село місцеві поляки вимагали покарання ППРівців і надавали всебічну інформацію про все село. Нині актуальною є справа виборів, як і по всій Польщі. Польське суспільство розуміє, що виборами будуть керувати більшовики, але не займає негативної позиції, бачить певні досягнення і покладає певні надії на зміну уряду. Серед поляків поширена чутка, що в разі виборчої перемоги «реакції» українські повстанці вийдуть з підпілля; якщо ж «реакція» програє, то повстанці будуть воювати далі. Отже, вони ототожнюють наш революційний рух зі своїм підпіллям, тобто не розуміють нас і не знають наших основних засад. Бачать нашу дисципліну, внутрішній порядок і всі позитиви справжньої реальної сили. Серед поляків ходить плітка, яку, очевидно, розпускають більшовики, що коли поляки не голосуватимуть за варшавський уряд, то наїде більше бандерівців, а якщо переможе комуна, то знищить УПА відразу після виборів.
Постійними базами розташування війська є Горлиці й Новий Сонч. Кількість Війська Польського не встановлено, бо його стан змінюється залежно від інтенсивності дій на місцевості. До більших акцій стягується військо з інших місцевостей. Під час переходу військо ставиться до населення неприхильно, солдати ніколи не втрачають нагоди чинити пограбування. Під час облав брутально, а часом по-варварськи ставляться до арештованих, не бракує провокацій і різних підступів. У селі Яськіва Грибівського повіту ВП і УБП зв'язали арештованих колючим дротом і вигнали до лісу шукати бункери. Українці продовжують залишатись об'єктом експериментів із застосуванням вишуканих і рафінованих методів впливу. Таке ставлення війська випливає з антиукраїнської позиції солдатської маси більшовицьких прислужників. Настрої серед війська не є рожевими. Відчувається вороже ставлення до більшовиків. З цієї точки зору солдати ВП є такі самі, як і все польське суспільство.
Постерунки УБП розміщені у Кросні, Горлицях і Новому Сончі. Останнім часом УБП здійснило арешти функціонерів за звинуваченням у співпраці з польським підпіллям. Ходять чутки, що скоро більшовики візьмуть під своє керівництво УБП.
Постерунки ВОП розміщені у Грабі, Конечній, Висовій, Мушині й Жегістові. Їх чисельність становить 30–60 осіб. Ця кількість так змінюється, що не вдається її встановити. Постерунки ВОП мають добре розбудовану і справну агентурну мережу вздовж кордону, арештовують людей, проводять попередні розслідування, а потім передають арештованих до УБП. На нашому відрізку постерунки ВОП співпрацюють зі словаками. На кожному постерунку ВОП є один словак, часто більшовик.