Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
Однак деякі партії і діячі крайнього (шовіністичного й інтернаціоналістського) спрямування в Росії й Україні продовжують на цьому спекулювати. На жаль, були і є історики, філософи, письменники, які також ставляться до українців як до «відгалуження» російською народу. Серед них М. Карамзін, С. Соловйов, В. Соловйов, О. Блок, Л. Гумільов, О. Солженіцин… Список прихильників «монолітної нерозривності» українців і росіян легко продовжити.
Сьогодні всі розуміють, що великий Тувал і великий Мешех як біблійні символи великих слов'янських імперій пішли у небуття. Залишається жити Тирас — біблійний символ 300-мільйонного слов'янства кінця часів, тобто наших днів. Це — символ вільних слов'янських народів, що не визнають ніякого гегемонізму (читай 10-у главу Буття), і серед них малий Тувал і малий Мешех уже просто як символьне позначення двох рівнозначних народів — українців і росіян (читай і дешифруй 38-у главу книги Єзекіїля).
З молодших класів школи вас переконували: Київську Русь знищили монголи; внаслідок татаро-монгольського нашестя на чолі з ханом Батиєм суперетнос Київської Русі розколовся й утворилися три братніх народи — росіяни, українці, білоруси. Тобто штучний, зовнішній, фактор розірвав єдиний етнос на три частини.
Не можна, звичайно, не помічати катастрофічної ролі татаро-монголів в історії Русі і всього слов'янства. Та це все ж фактор, повторюємо, зовнішній, що впадає в око. Історія не знає прикладів, щоб удар завойовників спричинився до народження якогось народу. Скоріше, бувало навпаки, завойовники сприяли загибелі етносів. Та й то не часто. Відомі «алгоритми національної політики» великих завойовників, скажімо, Тамерлана чи того самого Чингісхана: повне знищення міст, знищення чоловічого населення, окрім майстрів, яких гнали в рабство, знищення молоді, полонення молодих жінок для використання як наложниць чи дружин завойовників. Але навіть за таких умов народ залишався живим, оскільки спрацьовували генетична і духовна домінанти, оживала національна ідея і — о, диво! — воскресала нація. Птах Фенікс відроджувався з попелу. Так було і в Середній Азії, і в Стародавньому Китаї, і на Близькому Сході. Яскравим прикладом служить і воскреслий єврейський народ, який був розвіяний, як попіл, по всьому світу.
Народи гинуть і народжуються, як записано в Біблії, «не від руки людської», і головну роль тут відіграють внутрішні чинники, невидимі зв'язки — фактор ікс. Зведення причин народження російської й української націй до монгольського удару і наступного «іга» саме й породжує міркування про внутрішню єдність», «нероздільність уз», «штучність» сучасного поділу України і Росії.
Не від рук людських, не від ударів завойовників (скільки їх було під час Київської Русі!) загинула велика слов'янська імперія з Київським «столом». Великий Тувал відпрацював своє. Назріли події, які можна поділити на три кола.
ПЕРШЕ КОЛО ПОДІЙ
…Брат брата різав за шматок землі чи просто, щоб показати молодецтво.
М. Гоголь
— Відбрунькування півночі Київської Русі почалося ще до монгольського удару — в середині XII століття. Його першою віхою було заснування князем Юрієм Долгоруким Москви. Сама по собі ця подія в історії непомітна: ну, подумаєш, суздальський князь проїздом зупиняється у Богом забутому лісовому угро-фінському селі на ім'я Мосхва (в перекладі з давньоудмуртської — Ведмеже болото), і цей факт зафіксований в літописі. Та спрацював біблійний сакрал: Мешех (Мосх) зачатий! Заснування Москви, домагання Юрієм Долгоруким Київського престолу, його загадкова смерть у Києві, чвари, що почалися. Потім вторгнення до Києва Андрія Боголюбського — сина Юрія Долгорукого, намісника батька в Суздалі, спустошення столиці Київської Русі, знищення або перетворення в рабів тисяч своїх побратимів: киян і галичан, руйнування церков… Відкритий виступ киян проти суздальців і владимирців. Знищення цвіту руського воїнства половцями, описане в «Слові о полку Ігоревім':.. Швидке підвищення і вихід на політичну арену Галичини і Волині… Всі ці події 40-80-х років XII століття зв'язані між собою: спрацював сакральний спусковий механізм; приховано, скоріше, в духовно-ментальному плані ожив Мешех — почалася його епоха.
Київ перестає бути столицею великої імперії, та й сама імперія розпадається. Нищівний удар татаро-монгольських орд був лише жахливим завершенням процесу деградації великого Тувала — символу об'єднаного слов'янства IX–XII століть під орудою Києва.
Під час Батиєвої навали Москва була звичайним поселенням, котре монголи досить легко підкорили. Штурмували Рязань, Владимир, Козельськ, а в Москву просто послали баскаків. Але згодом стався рідкісний збіг обставин, за яких Москві напрочуд пощастило. Основний удар монголів припав на Південну Русь. Київ — європейське місто з величезним духовним й інтелектуальним потенціалом — зруйновано вщент. Його взагалі перестали згадувати.