Українець і Москвин: дві протилежності
- Автор: Штепа Павло
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Відродження
- ISBN: 978-966-538-277-0
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Українець і Москвин: дві протилежності». Краткое содержание книги:
Видання вирізняється величезним масивом залученої інформації, однозначністю інтерпретацій історичних та ін. фактів, безкомпромісністю авторської позиції. Тому — залежно від ставлення до української ідеї — воно викличе гарячий схвальний відгук в одних читачів і обурення в інших.
Видання книги «Українець і москвин» є відповіддю на нескінченний потік антиукраїнських публікацій у Росії й Україні та на такі ж висловлювання багатьох російських політиків і московських п’ятиколонників на українській землі.
У гіндусів вагітна жінка вважається недоторкальною, священною особою. Політичну рівноправність гіндуські жінки мали раніш, ніж багато європейських жінок.
Культ богині–матері дає нам можливість глянути глибше в духовість нашої нації. Тямка «мати» нерозривно зв’язана з тямкою «родити», бо ж найголовнішою соціяльною функцією матері є породити, вигодувати, виховати наступні покоління. В уявленні рільника природа є жива істота; в природі ВСЕ живе; живуть і рослини. Рослина ж нерозривно зв’язана з землею; звідси уявлення «земля родить». Земля в уявленні рільника є животворчою, що дає життя, а тим сама стає живою, і тямка «мати» за асоціацією ідей поширюється і на землю; створюється тямка «земля–мати». Богиня–Мати зливається в одне нерозривне ціле з Богинею Землі. Культ богині–матері зливається з культом матері–землі. Земля–Мати породжує все живе. Породжує і годує весь людський рід. Вираз «Земля–мати» в буквальному значенні «земля–ґрунт» має лише український нарід. Українець висловлюється «земля РОДИТЬ», «яблунька зародила», «рік врожайний», «дівчина вродлива», «думка породжує», «ідея зродилася» і т. п. Інші народи замість дієслова «родити» вживають у подібних виразах дієслів, що не мають нічого спільного з тямкою матері.
Пригадаймо, що український нарід є найстаршим рільничим народом в Европі. Пригадаймо всю трагічну кількатисячолітню боротьбу нашої нації за свою прадідівську землю. Пригадаймо кількість, розміри, характер усіх навал азіятів. Пригадаймо першу розкішну, найвищу тоді в Европі, культуру трипільців з їх культом богині–матері, що його мали всі оті «кімри», «скити», «сармати», «анти». Пригадаймо культ Божої Матері сучасних українців та їх культ Землі. Нарешті, пригадаймо останню азійську навалу 1917 року та її тотальне, бестіяльне нищення і культу Божої Матері і культу Землі–Матері. Пригадаймо повну ПОРАЗКУ в Україні всіх тих азіятів від ханів X ст. до ханів XX ст. включно. Повну поразку! Бачимо на власні очі, що культ Божої Матері, віра в Бога і культ Своєї Вільної Прапрадідівської Землі сьогодні горить в Україні найбільшим, найяскравішим полум’ям, ЯК БУДЬ–КОЛИ В УСІЙ НАШІЙ ІСТОРІЇ. Культ не лише у провідній верстві нації, але у ВСІЙ НАЦІЇ. Чи культ такої незнищенної, чудотворної сили могли мати кочовики, відірвані духово від Прапрадідівської Землі, Землі з великої букви, с.т. в її метафізичному розумінні?
Це є відповідь на всі теорії походження скитів.
Цю відповідь санкціонує і сам «скитський» нарід.
Кожна легенда, очищена від фантастичної форми, має в основі історичний факт, а головне — має культурний, світоглядовий ґрунт, на якому вона зродилася і виросла.
Коли Геродот був в Україні, він записав від скитів їхню, скитську, легенду. Вона оповідає, що бог неба — батько родоначальника скитів, короля Таргита — скинув був їм з неба золоті: плуг, ярмо на воли, меч і чашу. Зауважте характер речей, яким скити надавали найважнішого значення, бо створили легенду, що САМЕ ЦІ речі Сам Бог післав їм з неба. Іншими словами, Сам Бог благословив їх, скитів, на життя, якого символами є ці речі. Плуг, ярмо на воли — це символи рільництва, праці і цивілізації. Меч — символ боротьби, шляхетности, військової сили, державної незалежности, свободи. Чаша — символ жертви богам, пошана Бога, пошана духових сил (сучасні протестантські Церкви замість хреста мають чашу). Коли вдумаємося в ХАРАКТЕР всієї праісторії та історії України, то МІСТИКА ЦИХ СИМВОЛІВ СТАЄ несамовито ПРОРОЧОЮ. Направду, чи ж не в цих символах: ХРЕСТ, МЕЧ, ПЛУГ — вклалося все реальне життя України? Від трипільців аж донині? Символах, післаних нашим прапредкам з неба? Призначення України, післане Богом?
Багато, багато говорить нам — особливо тепер — ця легенда, створена нашими прапредками 3000 років тому. ДУЖЕ БАГАТО!
З наведеного ясно видко, що скити мали — як і кожний великий культурний нарід — всі класи суспільности: аристократію, військову класу, священницьку, адміністраторів, промисловців, майстрів, селянство, робітництво. Багатюща нація, що мала міжнародні зв’язки з усім тодішнім світом, напевно, мала й інші класи провідної верстви нації: мудреців, філософів, поетів, письменників, науковців, лікарів. Той факт, що їх твори не дійшли до нас, не може бути запереченням цього, бо ж безконечні навали зі Сходу азійських варварів тисячі разів палили, нищили, плюндрували всі наші скарби. Навіть з далеко пізнішої доби Київської імперії врятувалася лише мала частинка того, що було. А скільки писаних документів лишилося з зовсім близької доби Гетьманщини? Крім того, скити мабуть писали на матеріялах, що гниють (пергамент). На те, що скити мали філософів, натякають історичні писані джерела. Напр., Олександр Великий (356–323 до Р. X.) ходив війною на скитів. Перед початком боїв була у нього скитська делегація, голова якої виголосив до Олександра довгу промову, що її записав приявний секретар Олександра. На жаль, нема тут місця навести витяги з неї. Вона вражає нас надзвичайною глибиною думки, високоетичними моральними поглядами на справедливість, честь, обов’язки громадянина і провідника перед своїм народом і перед Богом. Видко, що її говорив великий філософ. Його ім’я до нас не дійшло.