Українець і Москвин: дві протилежності

Матріярхальний устрій і нерозривно зв’язаний з ним культ богині–матері був найстаршим у Малій Азії серед первісних автохтонів–рільників задовго перед приходом туди семітів, які принесли патріярхальний устрій кочовиків. Ми знаємо, що культ богині Великої Матері–Землі мали наші трипільці–рільники тисячі років перед появою Скитів на історичному овиді. Знаємо, які найстаршими державами, що існували в Україні: Скитською, Босфорською, Київською керували жінки–королеви (Зорина, Динаміс, Ольга). Наколи ж найвищий державний пост — королівський могли мати жінки, то, очевидячки, могли мати і нижчі, в тому числі і військові, с. т. могли бути жінки–вояки. Прикладів жінок–вояків є чимало в нашій історії київської імперської, гетьманської і сучасної (УГА, УПА) діб. Цю дивну і незрозумілу грекам роль жінки, рівнорядну з мужчиною, не могли вони інакше пояснити, як чимсь таким, як існування якоїсь жіночої військової організації, і тому створили легенду про амазонки.

Рештки матріярхального устрою наших прапредків дожили в Україні донині. Українці в своїй правосвідомості, в фолькльорі, в побуті вважають жінку за цілком рівноправну в усіх відношеннях до мужчини (повна протилежність у москвинів), навіть дуже часто жінка панує над чоловіком. Культ богині Великої Матері відбився, як у дзеркалі, і в українському християнстві. Мабуть, жодний християнський народ не має такого щиро глибокого культу Божої Матері, як саме український. Наш нарід (особливо жінки) звертається з молитвою переважно, а може, й головно до Матері Божої. В його релігійній свідомості Мати Божа стоїть нарівні з Богом, Отцем і Богом–Сином, творячи Божественну РОДИНУ: Батько–Мати–Син. Таке самісіньке уявлення, як було у кімрів, скитів, сарматів, антів. Це означає, що культ богині–матері є власним твором Творчого Духа нашої нації; культ незнищимої сили, бо має духові, психологічні корені, що губляться в непроглядних глибинах тисячоліть.