Первісна. Дорога на Тір Мінеган
- Автор: Авраменко Олег Евгеньевич
- Серия: Сага про Первісну #1
- Язык: украинский
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Первісна. Дорога на Тір Мінеган». Краткое содержание книги:
Проте все в житті Ейрін змінилося, коли до Ленніру прибули три відьми з далекого острова Тір Мінеган. Змінилося рішуче й безповоротно, змінилося навіть дужче, ніж їй це спершу здавалося. Бо разом з великим даром, про який вона досі й мріяти не сміла і який зненацька став дійсністю, Ейрін здобула могутніх ворогів — як на землі, так і під землею, в найпохмуріших глибинах зловісного Ан Нувіну…
— Чому? — здивувався Шимас.
— Ну, я ж казала, що вона не вірить у Первісну. А відкриття Тиндаяру пояснює тим, що Ворог готує вторгнення в земний світ. От тільки не видно тут ніяких армій нечисті, навіть патрулів немає.
— Армії можуть збиратись і в глибинах Ан Нувіну.
— Демони так, але не чудовиська. У записах сестри Мейнір вер Гільде стверджується, що вони ніколи не мешкали в самому Ан Нувіні. Китрайл створював їх у Тиндаярі й надсилав на землю.
— На землі й досі залишається чимало чудовиськ, — зауважив Шимас. — Вони дуже ускладнюють морські дослідження, хоча серйозної загрози для світу не становлять, бо самі по собі є нерозумними тваринами. Та якщо з’являться демони, зберуть їх докупи з усіх заокеанських островів, а може, й материків, і спрямують удар на Абрад… — На одну думку про це йому стало моторошно. — І не треба жодних армій у Тиндаярі.
— Якби все було так просто, — заперечила Ріана, — Ворог не закрив би його тринадцять сторіч тому.
Він кивнув:
— Тут я з вами згоден. Інша річ, що з самої пустоти Тиндаяру не можна робити категоричного висновку про відсутність у Китрайла намірів знову завоювати земний світ. Безумовно, він відкрив Тиндаяр, щоб захопити й ув’язнити в Ан Нувіні леді Ейрін з її Первісною Іскрою. Проте, зазнавши невдачі, не став його закривати — а отже, має якісь інші плани.
— Або ж геть розгублений і не знає, що робити далі.
Шимас скрушно похитав головою, але коментувати її слова не став. Його вражала відьомська самовпевненість, він не міг зрозуміти цього зухвалого, демонстративно зневажливого ставлення до Ворога. Ну, гаразд, Шимас тепер і сам знав, що вплив Темного Володаря Ан Нувіну не поширюється за межі цього світу. Та все ж Китрайл залишається могутньою космічною істотою, безсмертним і нездоланним провідником Зла…
Ріана поновила роботу над тунелем і вже не зупинялась, аж поки не пробила його до самої поверхні. Згори полилося примарне маґічне світло, набагато тьмяніше за сяйво, що його випромінювала Ріанина Іскра. Разом зі світлом заструменів щедрий потік природної енерґії, чистої та життєдайної, нітрохи не забрудненої Темною Енерґією. Шимас жадібно увібрав її в себе й відчув приплив свіжих сил.
— О! Тепер я дещо бачу, — промовила Ріана. — Тільки дуже нечітко. Але це точно ліс. І озеро під боком… Мало не втрапила в нього.
— Тоді б воно вилилося в Тиндаяр, — сказав Шимас.
— Навряд. Цей тунель має невелику пропускну спроможність. Під тиском води він швидко б зруйнувався.
— Гм. А ви багато знаєте про Тиндаяр та тунелі. Невже вас і цього навчали?
— Ні, я сама вивчила. Коли стало відомо, що Тиндаяр знову відкрито, найстарші розіслали всім сестрам перелік рекомендованих книжок і формули плетив, які треба опанувати.
Ріана покликала Колвина і звеліла йому стати на її місце.
— Зараз я підкину тебе, а коли вилетиш із ями, відхилися трохи вбік, щоб не впасти назад. Роздивись довкола, запам’ятай усе, що побачив, і повертайся доповісти мені. Зрозуміло?
— Так, пані, — з готовністю відповів упокорений чорний. — Зроблю все, як ви кажете.
Під дією її чарів він полинув угору і зник у присмерку.
— Це, звісно, зайве, — сказала вона Шимасові, — та раз є така можливість, чому б не перестрахуватися. Видимість звідси така непевна, що я легко могла сплутати галявину з болотом. А мені геть не хочеться бруднити свою сукню.
Шимас насилу стримав посмішку. Невже Ріана думала, що через цю обережність він вважатиме її боягузкою? І це після того, як вона вирушила за ним у Тиндаяр, хоча спокійнісінько могла махнути на нього рукою — мовляв, сам напросився. Айліш вер Нів на її місці так би і вчинила. Не зі страху, ні. Просто визнала б за краще зберегти полоненому чорному пам’ять, щоб витягти з нього імена спільників.
Невдовзі згори звалився Колвин аб Девлах. Загальмувавши перед приземленням, він зміг устояти на ногах і доповів, що там справді ліс, поблизу є невеличке озеро, а людей ніде не видно. За його словами, ґрунт довкола виходу з тунелю твердий, порослий травою, багнюки немає.
— А тепер піду я, — сказав Шимас. — І не треба мене підкидати. Інші ж чаклуни самі вибиралися звідси.
— Ваша воля, професоре, — знизала плечима Ріана.
Шимас став на місце Колвина, міцно вхопився за потоки земної енерґії й щосили відштовхнувся від чорної поверхні Тиндаяру. З цим поштовхом він трохи перестарався і надто швидко помчав тунелем. Його огорнула сіра імла, яка спершу згустилася, бо Шимас віддалився від Ріани, а потім стала рідшати в міру наближення до земного світу.
Шимаса відчутно труснуло, сіра імла остаточно зникла, і він злетів аж над верхівками дерев, укритих золотавими кронами. На якусь мить непорушно завис у верхній точці траєкторії, а потім почав падати вниз.