Чоловіки, що ненавидять жінок
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millennium #1
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5354-1
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Маньяки
Электронная книга - «Чоловіки, що ненавидять жінок». Краткое содержание книги:
Сорок років загадка зникнення юної родички не дає спокою промисловому магнату, й він здійснює останню у своєму житті спробу — доручає розшук зниклої журналісту Мікаелю Блумквісту. Той береться за безнадійну справу скоріше для того, щоб відволіктися від власних неприємностей, але невдовзі розуміє: за фасадом ідилічно мирного містечка криється справжнє пекло — протягом десятиліть хтось катує та вбиває жінок. До Блумквіста приєднується Лісбет Саландер — геніальна (чи божевільна?) дівчина-хакер, чиє минуле також сповнене гірких таємниць.
— Ясно.
— У магазині її і знайшли. Вона затрималася там після роботи з бухгалтерськими книгами і була сама. Вбивцю вона, мабуть, впустила доброхіть. Її зґвалтували і задушили.
— Звучить не зовсім підходяще для списку Харієт?
— Не зовсім, коли б не одна деталь. Убивця під кінець засунув їй у піхву папужку і випустив усіх тварин, що були в магазині. Котів, черепах, білих мишей, кроликів і птахів. Навіть рибок з акваріума викинув. Отож її сестра вранці побачила досить непривабливу картину.
Мікаель хитнув головою.
— Її вбили в серпні шістдесятого року, через чотири місяці після вбивства фермерші Магди Лувіси з Карлстада. В обох випадках ми маємо справу з жінками, що працювали з тваринами, і в обох випадках жертвами також стали тварини. Щоправда, корова з Карлстада вижила, але мені думається, що корову досить важко вбити колючою зброєю. З папужкою буде простіше. Крім того, в ролі жертви виникає ще одна тварина.
— Яка?
Лісбет розповіла про дивне «Вбивство голубки» — про справу Леа Персон з Уддевалли. Мікаель так надовго поринув у думки, що навіть Лісбет почала втрачати терпець.
— Гаразд, — сказав він нарешті. — Я згоден з твоєю теорією. Залишається один випадок.
— Один з тих, що я знайшла. Не знаю, скільки випадків я могла пропустити.
— Розкажи про це.
— Лютий шістдесят шостого року, Уппсала. Наймолодшою жертвою виявилася сімнадцятилітня гімназистка Лена Андерссон. Вона пропала після зустрічі класу і була знайдена в канаві на Уппсальській рівнині, досить далеко від міста. Її вбили десь в іншому місці, а потім перетягли туди.
Мікаель хитнув головою.
— Про це вбивство дуже багато писали, але про точні обставини смерті ніде не повідомлялося. Дівчину жахливо катували. Я читала звіт патологоанатома. Її катували вогнем. У неї були страшенно обпалені руки і груди, і все тіло раз по раз припікали в різних місцях. На ній виявили плями стеарину, які свідчили, що використовували свічку, але руки в неї були такі обвуглені, що їх, безперечно, тримали на сильнішому вогні. Під кінець убивця відпиляв їй голову і кинув поряд з тілом.
Мікаель зблід.
— О Господи, — сказав він.
— Я не знайшла цитати, яка б точно підходила, проте в багатьох розділах мовиться про спалення і про принесення жертви за гріх, а в кількох місцях пропонується розчленовувати жертовну тварину — найчастіше теля, — відокремлюючи голову від тіла. Використання вогню нагадує також про перше вбивство — смерть Ребеки в Хедестаді.
Коли ближче надвечір почали роїтися комарі, Мікаель з Лісбет прибрали все із садового столика й перебралися на кухню, щоб продовжити розмову.
— Відсутність цитат, які б точно підходили, особливого значення не має, цитати тут не головне. Це жахлива пародія на біблійний текст — швидше спроба викликати асоціацію з окремими цитатами.
— Я знаю. Там відсутня навіть логіка; взяти, наприклад, цитату про те, що треба знищити обох, якщо хтось кохається з дівчиною, в якої місячні. Якщо тлумачити її буквально, злочинцеві слід було 6 учинити самогубство.
— І до чого ж усе це, по-твоєму, веде? — поцікавився Мікаель.
— Або в твоєї Харієт було досить дивне хобі — підбирати відповідні цитати з Біблії до вбивств, про які їй доводилося чути… Або вона повинна була знати про зв’язок цих убивств між собою.
— Убивства скоєні між сорок дев’ятим і шістдесят шостим роками, а можливо, ще були випадки до і після. Виходить, що більше сімнадцяти років по Швеції розгулював абсолютно божевільний серійний убивця-садист із Біблією під пахвою і нищив жінок, а ніхто ці злочини між собою не пов’язав. Такого просто не може бути.
Лісбет Саландер засунула стілець і принесла з плити ще каву для них обох. Вона закурила, наповнюючи простір навколо себе димом, і Мікаель, подумки вилаявшись, вициганив у неї ще одну сигарету.
— Ні, в принципі це не так уже неймовірно, — сказала Лісбет і підняла палець. — За двадцяте сторіччя в Швеції не розкрито кілька десятків убивств жінок. Професор Перссон, який веде по телебаченню програму «Розшукується», якось сказав, що серійні вбивці в Швеції велика рідкість, але що деякі з них напевно просто не виявлені.
Мікаель хитнув головою. Вона підняла другий палець.
— Ці вбивства коїлися протягом дуже тривалого часу і в різних місцях країни. Два вбивства сталися одне за одним в шістдесятому році, але обставини були досить різними — фермерша в Карлстаді і тридцятидвохлітня жінка в Стокгольмі.
Вона підняла третій палець.
— Відсутня яскраво виражена схема. Вбивства здійснювались різними способами, і єдиний почерк не простежується, проте в різних випадках є деталі, що повторюються. Тварини. Вогонь. Жорстоке сексуальне насильство. І, як ти відзначив, якісь натяки на біблійний текст. Але ніхто з поліцейських слідчих вочевидь не намагався тлумачити сенс усього цього, спираючись на Біблію.