Судова влада в Україні: історичні витоки, закономірності, особливості розвитку

9.6. Судові реформи на Кримському півострові

Уявлення про регіональні особливості судової влади на території Криму можна отримати з дисертаційного дослідження О. М. Редькіної. Авторка вважає, що судові органи за часів перебування при владі Крайового уряду генерал-лейтенанта С. Сулькевича відтворювали в мініатюрі судоустрій колишньої Російської імперії. У зв’язку з тим, що Крим не потрапляв під юрисдикцію наявних раніше на території України судових палат — Київської, Харківської й Одеської, на території півострова була заснована Кримська судова палата. Крім розгляду апеляцій, вона розглядала як перша інстанція справи про державні та посадові злочини. Постановою Крайового уряду від 12 липня 1918 р. був створений Кримський військово-окружний суд для розгляду справ про злочини проти особи та власності, вчинені за час від 25 жовтня 1917 року. У вересні постановою уряду було затверджено Кримський сенат, Верховний кримінальний суд, внесені доповнення та зміни в російські Статут кримінального судочинства, Статут цивільного судочинства, Статут про покарання, що накладаються мировими суддями. Суддям, які не залишили Крим і не були знищені більшовиками в ході репресій, пропонувалося повернутися на державну службу. Вони мали присягнути на вірність крайовій владі на загальних підставах. До складу судового відомства входила також прокуратура, але зі своєю власною організацією, як і в Російській імперії. Очолював прокурорську ієрархічну піраміду міністр юстиції. Проте, зазначає дослідниця, нормального функціонування судових органів Криму досягнути не вдалося, зокрема і через паралельне існування двох каральних систем — Крайового уряду та командування німецькими військами. До того ж на територію Криму прагнув поширити свою судову владу уряд гетьмана П. П. Скоропадського, використовуючи аргумент невизнання ним Крайового уряду, а відповідно — і всього державного апарату С. Сулькевича[734].