Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу
- Автор: Саттер Дэвид
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Дух і літера
- ISBN: 978-966-378-524-0
- Переводчик: Наталья Комарова
- Жанр: История
Электронная книга - «Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу». Краткое содержание книги:
«Ми вимагаємо свободи для “Огонька”!» — було написано в одному листі.
«Скажіть апаратникам, нехай заберуть свої брудні руки від “Огонька”».
«Ми з вами! Якщо ці лиходії переможуть, я скасую свою передплату!»
Вігілянський покликав до свого кабінету інших членів редакції. Тільки за один день прийшло майже тисячу листів, і в усіх висловлювалася підтримка боротьби «Огонька» за незалежність від партійного контролю. «Візьміть ці листи, — попросив Вігілянський секретарку, — покладіть у пакети й відішліть до ЦК КПРС».
Потім Вігілянський подав на партію до суду в зв’язку з її наміром зберегти за собою активи, які вона вважала своїм «майном». Питання виявилося більш спірним, ніж того хотілося партії. Її влада слабшала, і партійні чиновники не прагнули публічних суперечок щодо способу, яким вони в 1960-х роках привласнили сотні газет, журналів і друкарень. Вони відмовилися від своїх претензій на «Огоньок», і державний комітет зареєстрував його як видання, підконтрольне трудовому колективу редакції.
Одного вечора у вересні 1989 року Владислав Старков, редактор газети «Аргументи та факти», яка мала найбільший у СРСР наклад, зібрав у залі колектив редакції та сказав: «Горбачов незадоволений нашою роботою. Він каже, що ми налаштовуємо народ проти партії, і запропонував мені піти у відставку». Старков виглядав блідим і знервованим. «Хлопці, — сказав він, — нічого не поробиш. Вони надто сильні». Залою прокотилася хвиля обурення. Журналісти знали: якщо Старкова звільнять, новий редактор звільнить їх, і це буде кінець «Аргументів і фактів» як незалежної газети.
Після Старкова виступив його заступник Микола Взятков, який запропонував колективу редакції обрати Старкова редактором газети. Він роздав бюлетені, й колектив одностайно проголосував за призначення Старкова на цю посаду. Від цієї миті він був не лише призначеним, а й обраним керівником, тож пообіцяв присутнім на зборах, що відмовиться залишати свій пост.
Упродовж багатьох років «Аргументи та факти» були періодичним виданням для лекторів КПРС. Його завданням була «контрпропаганда», і там публікували статті про безробіття, наркоманію та злочинність на Заході, а також статистичні дані — часто неточні. Проте в 1987 році у відповідності з новою політикою гласності в ЦК було ухвалено рішення про забезпечення партійних лекторів ширшою інформацією, і головним засобом здійснення цієї політики стали «Аргументи та факти».
Газета почала друкувати відповіді на запитання читачів, публікувати матеріали про ціни на продукти на колгоспних ринках, вперше продемонструвавши наявність серйозної інфляції в Радянському Союзі. Публікували також інформацію про ДТП, алкоголізм і крадіжки. У 1988 році стали публікувати показники народжуваності та смертності, які завжди були строго засекреченими.
Газета майже негайно набула репутації видання, в якому громадяни можуть отримати чесні відповіді на свої запитання. Її наклад збільшився, і читачі завалили редакцію новими листами. В одній зі статей автор порівнював споживання м’яса в США та СРСР і повідомляв, що в Радянському Союзі воно становить 62 кг на рік (насправді воно дорівнювало 40 кг), проте водночас констатував, що в США ця цифра сягає 120 кг на рік. У листопаді 1988 року «Аргументи та факти» приголомшили читачів повідомленням, що в Америці норма житлової площі на одну особу становить 57,3 кв. м, тоді як у Радянському Союзі вона дорівнювала 9 кв. м.
Проте, перебуваючи під контролем партії, газета не могла необмежено публікувати правдиву інформацію.
У травні 1989 року увага радянських громадян була прикута до першого засідання З’їзду народних депутатів, і відповідно до нового духу демократії «Аргументи та факти» попросили своїх читачів оцінити якість роботи депутатів. На здивування колективу редакції, найвищу оцінку отримав Сахаров, за ним ішли Єльцин і економіст Гавриїл Попов, Горбачов посів лише сімнадцяте місце.
Старков був у відпустці, коли газета опублікувала результати цього опитування. Коли він повернувся на роботу, його викликали до ЦК і наказали «покласти на стіл партквиток». За кілька днів Горбачов скликав засідання за участю редакторів центральних газет. Зачепившись за проведене «Аргументами та фактами» опитування, він звинуватив пресу в «безвідповідальних лівацьких хитаннях», а щодо самого опитування заявив: «Такі речі дезорієнтують населення». Старкову він сказав, що на його місці звільнився б.