Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Критика » У задзеркаллі 1910—1930-их років
У задзеркаллі 1910—1930-их років - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

У задзеркаллі 1910—1930-их років

Электронная книга - «У задзеркаллі 1910—1930-их років». Краткое содержание книги:

Пропонована книга є цікавим, несподіваним поглядом на так званий «радянський» культурний процес 1910—1930-х років XX століття: крізь своєрідне «задзеркалля» офіційної епохи і зсередини — через листування, спогади, щоденникові нотатки. Зокрема, йдеться про взаємовідношення життя й мистецтва, влади й діячів культури, їх роль та місце в умовах радянської ідеології.
Видання розраховане на широке коло читачів.
Книга написана за «харківським» («скрипниківським») правописом, затвердженим Народним комісаром освіти УРСР М. Скрипником у 1928 році у Харкові, а згодом прийнятим в еміграції. У межах Радянської України він офіційно діяв до 1933 року. На нашу думку, «харківський правопис», яким послуговувалася тогочасна творча еліта та офіційна влада, допоможе краще відобразити епоху та надасть читачеві можливість глибше зануритися в неї.
1 ... 138 139 140 141 142 143 144 145 146 ... 231
Перейти на страницу:

Варто зазначити, що явне чи навіть удаване нехтування першорядністю російської культури на сторінках якихось інших, не дозволено-фіглярських, а офіційних українських видань під описувану пору годі було уявити. Тим більш провокаційними виглядали вищенаведені «інтермедії» на сторінках «Літературного ярмарку».

«Московські художники, — нібито „наголошував“ П. Пікассо у розмові з Е. Стріхою, — повторюють ваші слова, коли визнають Василя Седляра кращим художником у Союзі. Першим визнав Седляра Дієго де-Рівера, другий — я, третім був небіжчик Тугенхольд, а потім уже — на Виставці Української Графіки в Москві — професор Сідоров мусів сказати: „Надо признать, что товарищ Седляр является лучшим рисовальщиком в СССР“. Седляр, Падалка, Налепінська-Бойчук, Павленкова, Іванова, Довгаль… Ціла низка майстрів-бойчукістів…» («Літературний ярмарок», кн. 138, вересень 1929 p.)

Василь Седляр

Таким чином, у сатиричному вигляді «провідника» модерних ідей Заходу, або «викладача» тих же ідей з позицій пролетарської ідеології, Едвард Стріха підійшов до наступного періоду свого життя, який, згідно із офіційним структуруванням епохи футуризму, з певністю можна визначити як добу деструкції.

Доба деструкції

Коли якась нація виявляє свою волю на протязі віків до виявлення свого організму як державної одиниці, тоді всякі спроби так чи інакше затримати природний процес, з одного боку, затримують оформлення клясових сил, а з другого — вносять елемент хаосу у світовий загальноісторичний процес.

М. Хвильовий

Кінець 1920-их років був в Україні ознаменований небувалим з огляду на повну «налагодженість» основ соціялізму явищем. Явище це носило назву «літературної дискусії» і було, на жаль, лише розпачливою спробою письменників вирватися з проклятого кола літературної казенщини. Найбільш вдало сформулював їхні мистецькі вимоги М. Хвильовий, виступивши з гаслом «Геть від Москви!» і запропонувавши натомість повну орієнтацію на «психологічну Европу». Цим самим він відкрив питання про подальшу творчу кваліфікацію письменників та необхідність розриву з «центром всесоюзного міщанства» (як він визначив ролю Москви). Але наївні були сподівання М. Хвильового на те, що «центр», втративши партійну пильність, не помітить його істинного прагнення — бачити Україну самостійною, навіть в ім’я офіційної ідеології.

Кость Буревій

Отже, незабаром секретар КП(б)У Л. Каганович отримує листа від генерального секретаря І. Сталіна, в якому надається належна оцінка вищезгаданих підступів і, зокрема, зазначається: «У той час, коли західноевропейські пролетарі та їхні комуністичні партії повні симпатії до Москви, український комуніст Хвильовий не має нічого іншого сказати на користь Москви, крім того, як закликати усіх українських діячів до втечі від Москви, якомога швидше. І це називається інтернаціоналізмом?» У зв’язку з цим, «покаяння» М. Хвильового, що побачило світ у вигляді його листа до журналу «Комуніст», аж ніяк не виглядає дивним. Цим жестом, зробленим за порадою того ж Л. Кагановича, М. Хвильовий відкрив сезон цих документів доби, що успішно завершили неоковирну «літературну дискусію».

1 ... 138 139 140 141 142 143 144 145 146 ... 231
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)