Українське письменство
- Автор: Зеров Микола
- Год: 2002
- Язык: украинский
- Год: Основи
- ISBN: 966-500-019-5
- Жанр: Критика
Электронная книга - «Українське письменство». Краткое содержание книги:
він прегарно підходить до деяких настроїв його поезій. Звертають на себе увагу сполучення рядків, писаних різними розмірами (дактилем і хореєм, І, 109, І, 154, амфібрахієм, анапестом і пеоном — «Мої квіти» І, 116), трапляються подекуди інтересні спроби чистих пеонів («Переходи», III, 33, «З глибини», III, 54, «Співи ночі», III, 107—108), нові і влучні рими (натомість — нерухомість, теплими — стеблами), деякі цікаві licentiae poeticae (римування: золотий — висоти, кори — старий, голови — вартовий, скалки — палкий). Але згодом в око впадає цілий ряд дефектів. По-перше, оказується, що Чупринка зовсім не так уже багатий на розміри. Не менш 9/10 всіх його поезій написано хореями, рядки або чотиристопові, або комбінації одної, двох, трьох і чотирьох стоп; інші розміри так само ніколи більше чотирьох стоп не нараховують. Рими дуже часто штучні, притягнуті за волосся, і справляють гумористичне враження:
Збіг звуків часами дуже негармонійний:
Але, що найгірше — це невміння володіти ритмом. Ритм у Чупринки має свою течію і своє життя і ніяк не хоче рахуватися з настроєм вірша. І що б не писав поет, яку б не складав він елегію «на тон сумовитий», його неспокійний ритм так само тріумфує і скаче, одбиваючи найвеселіший хореїчний такт. Зразком такого непорозуміння може бути поезія «Шлях квітчастий».
Трудно вірити в безутішну самоту «без віри і без Бога», коли так бадьоро і весело ллється вірш.
Сказаного, здається, досить, щоби побачити, як мало має права Чупринка на титул українського Бальмонта. Теми його далеко не нові навіть в українській поезії, оброблення їх доволі примітивне і поверхове, правдиве поетичне захоплення заступається здебільшого риторикою. Бадьорий настрій його поезій — всупереч невпинному квилінню українських версифікаторів, відчуження від патріотичних трафаретів в свій час мали значення як протест проти літературної традиції, але це значення було явищем часовим. Для української ж поетичної мови Чупринка наробив великого лиха, засмітивши її варваризмами і прозовими виразами, од яких одгонить газетним жарґоном. Що ж до його вірша, то, заснований на зовнішніх ефектах, головним чином на римах посередині рядка, часто штучних і силуваних, часто невідповідний до змісту поезії, він, можливо, «і хитрий, і мудрий», але, кінець кінцем, не дуже «дорогого кошту».
1919
Календар на рік звичайний 1919{75}
Це вже третій з черги календар, випущений «Благодійним товариством», — перший вийшов р. 1917. Складається він з трьох частин — спеціально календарної (докладно розробленої, стор. 1—32), інформаційної (стор. 33—54) і літературної. Календарна частина містить в собі табель на 1919 р., невеличку замітку про старий та новий стиль, пасхалію, історичний та господарський календар і навіть розклад по святах та неділях гласів, апостолів і зачал Євангелія. В інформаційній частині чудотворні («чудовні») образи на території України, відомості для прочан, хронологія української історії, хронологія найважніших винаходів, вага та міра, відомості про українські культурно-просвітні заклади. Частина літературна (стор. 55—136) складається з статей — «Україна (історично-економічний нарис)» М. Кушніра та М. Якименка, «Як управляється Українська держава» М. Корчинського, про українську церкву, кооперацію, народну освіту на Україні. Особливо вдатними треба визнати статтю д. Ф. С—ка «Гетьмани і Україна», що дає прегарну генезу ідеї української державності в XVII—XVIII вв., наводить інтересні і разом з тим маловідомі широкому загалові дані (уривки з «Гадяцьких умов» Виговського або уступи з маніфесту Орлика після Полтавської баталії) і закінчується оглядом тих культурно-суспільних сил, що мають стати опорою української державності. Не менш повинна заінтересувати читачів і друга стаття про «Маленьке селянське господарство з великим доходом». До літературної ж частини стосуються і просторі, добре складені некрологи І. М. Стешенка, фундатора «Благодійного товариства» М. Ф. Федоровського, проф. Ф. К. Вовка і др. На останньому місці уміщено статтю про «Благодійне товариство видання загальнокорисних та дешевих книжок» (з нагоди 20-літнього ювілею) і до статті доложено повного покажчика всіх випущених товариством видань. Взагалі з боку якості і систематичності підібраного матеріалу календар т-ва на р. 1919 дорівнює календареві за р. 1917 і дещо кращий од календаря торішнього. Що ж до т. зв. «хиб» видання, то ми завважили б хіба тільки одно — треба було б дати на цей рік в календарній частині докладнішу статтю про старий і новий стиль. Зараз це питання дуже «актуальне», особливо для «представників дрібного фермерського господарства», — для провінціального читача, на якого і розраховано видання. Зовнішній бік книжки цілком пристойний.