По живу і мертву воду
- Автор: Далекий Николай Александрович
- Серия: Оксана Стожар #3
- Год: 1968
- Язык: украинский
- Год: «КАМЕНЯР»
- Жанр: Военная проза
Электронная книга - «По живу і мертву воду». Краткое содержание книги:
Головна тема роману «По живу і мертву воду» — життєдайність і сила ідей інтернаціоналізму, дружби народів. Ці ідеї, немов казкова жива вода, врятовують багатьох героїв книги, розкривають їм очі на правду, виводять з мороку людиноненависницької пропаганди.
— Мені потрібні дзеркало й гребінець, — спокійно заявила дівчина.
— Що?! — мало не захлинувся від подиву Багнет, глянув на Оксану й зареготав. Він міг чекати всього, тільки не такого прохання.
— Дайте мені дзеркало й гребінця, — повторила Оксана, ніби трохи ображена дурнуватим сміхом молодого вояка. — Може, у вас є щітка, гуталін? Принесіть!
Тепер здивування Багнета було цілковитим. Ті люди, яких вони привозили сюди, благали про одне, — звільнити їх, божилися у своїй невинності, плакали, просили дати їм води, а ця дівчина вимагає дзеркальця, крему до чобіт, немов збирається йти на прогулянку.
Клешня, напевне, теж був здивований таким проханням.
— Ну, чого ви дивитесь на мене? — незадоволено вигукнула Оксана. — Невже у вас не знайдеться дзеркальця?
Клешня засміявся, підморгнув здоровим оком.
— Я розумію. Пані хоче причепуритися перед тим, як я прийду до неї увечері. О, пані справжня кобіта, відразу видно.
— Облиште ваші дурні жарти, Клешня, — з прикрістю сказала дівчина, — Ви вже заробили двадцять шомполів.
— Що таке двадцять шомполів заради отакої панянки, — посміхаючись, Клешня переступив поріг і наблизився до Оксани. — Дай я тебе приголублю, моя красуне!
— Не доторкайтеся! Багнет, заберіть цього старого дурня, інакше, ви теж будете відповідати.
— Друже Клешня, плюнь. Якщо Місяць дізнається…
— Дай мені спокій, — відмахнувся Клешня від Багнета, й Оксана побачила в його руці короткий, обтягнутий гумовою кишкою канчук, — Адже пані тільки вдає, що я їй не подобаюсь.
Бандерівець хотів обійняти дівчину лівою рукою. Оксана вдарила його носком чобота, плюнула в обличчя. Клешня присів, застогнав від болю, розтираючи забиту ногу.
— Па-а-длюка!.. — Він підвівся, витер рукавом лице, замахнувся канчуком.
Оксана встигла відхилитися, тяжкий наконечник канчука тільки сковзнув по її лівій руці, вдарив, наче гиря, по великому пальцю, який відразу занімів.
— Я буду вимагати, щоб тебе розстріляли, негіднику! — чітко вимовляючи кожне слово, промовила дівчина, з усіх сил намагаючись бути спокійною. — Чуєш! Багнет, вам теж попаде від Місяця.
Молодий бандерівець уже відштовхував розлюченого Клешню до дверей.
— Друже! Друже Клешня… Ну її до дідька, ще встигнемо. Приїде Місяць, скаже, що з нею робити.
Клешня ще раз старанно обтер обличчя.
— Вона в мене ще заспіває! — погрожуючи важким канчуком, зашипів він, — Буде на коліна падати, чоботи цілувати. Я тобі всі кості потрощу цим канчуком, падлюко.
Не звертаючи уваги на погрози Клешні, Оксана зажадала:
— Виведіть його, Багнет, і принесіть те, що я просила.
Клешня гримнув дверима так, що з стіни посипалася штукатурка, дзвякнула клямка. Оксана перевела подих. Її трясло, наче в пропасниці. Більше вони не прийдуть. Командиром у цих бандитів Місяць. Вони його чекають, він незабаром прибуде. З Місяцем ніяких розмов, крім вимоги відіслати її до начальства.
Оксана походила по кімнаті, трохи заспокоїлась. Вона не мала за що докоряти собі. Бандерівці розкажуть Місяцеві, як поводилася їх полонена. Це примусить його ставитися до неї більш шанобливо. Дівчина помацала забитий палець. Палець опух, дуже болів у суглобі. Очевидно, в кінці канчука був закладений шматок свинцю. «Наша влада буде страшною…» — згадала журналістку Оксана. Ось якими знаряддями бандерівці збираються ліпити прекрасну постать нації! Що лі, одноокий Клешня може виступати в ролі скульптора.
Треба було б хоч трохи поспати, щоб набратися сили, але заснути Оксана не могла. Вона знову згадала Марію. Журналістка зникла того дня, коли повісили її нареченого. Де вона зараз, що робить, кому збирається мстити? Як можуть отакі люди, що затаврували себе зрадництвом, огидливим лакейством перед гітлерівцями, говорити про народ, Україну? Жорстокі, кровожерні фанатики! Експерт у східних питаннях робить ставку на них. Можливо, бандерівці — це й є той другий фронт проти радянських військ, про який він згадував? Хауссеру й тим, хто послав до нього Гелену, потрібні яничари…
Багнет прийшов, коли Оксана вже не сподівалася, що її прохання буде виконане. Молодий бандерівець приніс тарілку з хлібом, вареними яйцями, огірками й цибулею. Він вручив дівчині половину жіночого гребінця й сказав винувато, що дзеркальця й крему до чобіт у них нема, але якщо пані хоче вмитися, то він відведе її до криниці.
— Мені потрібен Місяць, — заявила Оксана.
— Місяць появиться ввечері, — очевидно, навіть не помічаючи каламбуру, поспішив повідомити бандерівець і додав підлесливо: — Пані, ви самі знаєте, я вас нічим таким не образив…