Заборонені чари

На відміну від трьох попередніх днів подорожі, вельми приємних, треба сказати, днів, проведених у невимушеному, дружньому спілкуванні, сьогодні у фургоні панувала напружена атмосфера недовіри й настороженості. Досі такі балакучі супутники тепер здебільшого відмовчувалися, оскільки всі спроби завести бесіду лише погіршували ситуацію. Траяну з дружиною уважно стежили за кожним рухом Кейта і Джейн, які почувалися під таким пильним наглядом дуже незатишно і вже знудилися в очікуванні вечора, коли, як їм обіцяли, вони прибудуть до королівської резиденції Флорешті.

Сталося це сьогодні вранці, а могло статись і на день раніше. Так воно, власне й було б, якби Октавіан, у прагненні чимшвидше доповісти своєму королю про дивних чужоземців, не вирішив змінити маршрут. Замість їхати навпростець до столиці, він спрямував свій кортеж у Флорешті — що трохи подовжувало шлях, зате дозволяло раніше зв’язатися з Флавіаном. Так і вийшло, що вони розминулися з загоном Радечану, який рухався головним трактом з Паланти до Канабри.

Кейт і Джейн знали, що їдуть не найкоротшим шляхом. Ще в порту Траяну попередив їх, що має намір зробити невеликий гак і відвідати родичів. Оскільки йшлося лише про день затримки, Кейт з сестрою не стали відмовлятися від спільної подорожі. Зрештою, цей день нічого не міняв.

Слід зазначити, що підозри подружжя Траяну нітрохи не вплинули на їхнє ставлення до Кейта і Джейн. Навряд чи вони серйозно вважали, що їхні супутники — небезпечні чужинські чаклуни, просто вирішили перестрахуватися. Октавіан і надалі почував до Кейта щиру приязнь, а Боженка була в цілковитому захваті від Джейн. Так тривало до сьогоднішнього ранку, коли їм зустрівся один з загонів, відряджених Флавіаном на пошуки двох підозрілих чужоземців, що прибули до Канабри з Мишковича…

Збираючись невдовзі рушити в дорогу, молоді люди саме снідали в невеличкому трактирі, де напередодні зупинилися заночувати. Як звичайно, вони жваво розмовляли за столом, аж раптом Кейт помітив, що поведінка подружжя Траяну змінилася. Вони підтримували розмову вже не так охоче, ніби над силу, їхні усмішки стали вимушеними, рухи — скутими й нервовими, а погляди зробилися якимись стурбованими.

За чверть години до трактиру прибув загін з дюжини ґвардійців під проводом декуріона Антоніу Кирте, який виявився троюрідним дядьком Октавіана Траяну. Можливо, все обійшлося б і без арешту, бо чужоземці й так прямували туди, куди наказав їх доправити Флавіан — до замку Флорешті, але тут утнув дурницю Кейт. Дивна поведінка Октавіана та Боженки безпосередньо перед прибуттям їхнього родича стала останньою ланкою в дедуктивному ланцюжку, який привів його до висновку, що подружжя Траяну — Конори. Цей догад уразив Кейта, мов грім серед ясного неба, і він мав необережність висловити своє припущення вголос.