Заборонені чари
- Автор: Авраменко Олег Евгеньевич
- Язык: украинский
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Заборонені чари». Краткое содержание книги:
Проте мали чаклуни й грізніших ворогів, що називали себе Послідовниками. Вони вважали, що нікому не можна володіти такою надзвичайною силою, і поставили собі за мету викорінити магію серед людей. Послідовники були майже всемогутні і зрештою їм вдалося здійснити свій задум. На керування силами було накладено Заборону, нащадки чаклунів народжувалися звичайними людьми, позбавленими здібностей своїх пращурів, поступово в магію перестали вірити, і з життя вона перекочувала на сторінки художніх книжок. Послідовники тріумфували...
(Примітка. В українській версії відновлено первісну сюжетну лінію роману з урахуванням пізніших наробок, зокрема й тих, що не ввійшли до опублікованого варіанту російською мовою. Детальніше див. в авторській передмові.)
Маріка з якимсь дивним виразом поглянула на Джейн.
— Що ж, ясно… А як ви відкриваєте портали?
— Також з допомогою стародавніх знань. Власне, й самі портали є технологією Попередників. Вірніше, примітивізацією цієї технології до рівня, який змогли осягнути Послідовники.
— І ми теж, — додала Маріка. — Мені відома історія про те, як Фарґас МакКой розгадав секрет порталів. Проте ми для керування ними застосовуємо чари.
— А в нас є спеціальні пристрої, що називаються Ключами, — пояснив Кейт. — Наші мають лежати в тій скриньці. Зовні вони схожі на мобільні телефони. Домул Антоніу Кирте відібрав їх у нас, запідозривши, що це якісь чаклунські амулети… Гм. У певному сенсі він мав рацію.
Маріка відкрила скриньку й видобула звідти обидва Ключі.
— А я думала, що це просто телефони, — сказала вона, з чого Кейт зробив висновок, що перед їхньою зустріччю Маріка оглянула вміст скриньки. — А це, як я розумію, — вона взяла шокер, — не просто кишеньковий ліхтарик. Відчуваю в ньому забагато енергії. Це зброя?
— Атож, — підтвердив Кейт. — Шокер. Паралізує нервову систему людини. Головно периферійну, але й центральній дістається добренько — вистачає, щоб на кілька годин позбавити тями.
— Саме так ти розібрався з грабіжником у „Вуйковій хаті“?
— Ти й про це знаєш?
— Знаю. Читала звіт сотника Котятка. — Маріка відклала шокер убік і взяла один з Ключів; на відстані Кейт не зміг визначити, чий він — його чи Джейнин. — Отже, цим пристроєм може скористатися кожен? Треба лише знати, які натискати кнопки?
— Загалом, так. У користуванні Ключ не набагато складніший від дистанційного пульту для телевізора.
— І з його допомогою можна відкрити будь-який портал?
— Не будь-який. Лише той, на який він налаштований.
— Ага, ясно. Якщо ми, Конори, налаштовуємо на себе портали, то ви, Послідовники, налаштовуєте на портали свої Ключі?
— Десь так.
— І як ти налаштував Ключ на мій портал?
Кейт розповів їй про детектор і про те, як він цілий рік морочив голови своїм колеґам та начальству. Маріка не стала питати, навіщо він це робив, так само я і не поцікавилася, чому він регулярно відвідував Мишковар. Це було зрозуміло без будь-яких пояснень.
Маріка слухала Кейта і пильно дивилася на нього. В її погляді була вдячність (ясно за що), була надія (але на що?) і була невпевненість (але в чому?)…
Потім Кейт став розповідати, як вони з Джейн потрапили в пастку. Він вирішив нічого не приховувати, лише змовчав про те, що встановлював з’єднання між порталами не з Землі, а з Патрії. Ще раніше він збрехав, що Послідовники давно втратили зв’язок з усіма світами Попередників.
Але майже зразу Маріка урвала його:
— Стривай! Ти точно певен, що спіймав Джейн на різниці в часі?
— Ну… так.
— Авжеж так, — підтвердила Джейн. — Щойно я ввійшла в портал, як ззаду на мене накинувся Кейт. Він би не зміг так швидко підбігти при нормальному плині часу.
Було видно, що Маріка розгубилася.
— Тоді я нічого не розумію. Мені здавалося, що при сполучених порталах час в обох світах вирівнюється.
— Дурниці! — пирхнула Джейн. — Нічого не вирівнюється. Час як ішов, так і йде.
— Звідки така впевненість? — миттю насторожилася Маріка.
Збагнувши, що бовкнула зайве, Джейн досадливо прикусила губу. Кейт кинув на неї докірливий погляд.
— Так, так, так, — промовила Маріка. — Що ж це виходить, Кейте? Ти збрехав мені? Послідовники не втратили зв’язку з іншими світами? Відповідай!
Кейт зітхнув:
— Є один світ, шлях до якого ми не забули. Він називається Патрія.
— Там теж живуть люди?
— Лише Послідовники. Це ненаселений світ, хоч і придатний до життя. Для більшості з нас він служить для відпочинку серед дикої природи. Крім того, там розташовані наші найсекретніші лабораторії.
Маріка встала зі свого стільця, підійшла до Кейта і подивилася на нього згори вниз.
— Отже, так, — заговорила вона з металом у голосі. — Прояснімо ситуацію. Передовсім, ви мусите зрозуміти, що брехнею нічого не доб’єтеся. Я маю засіб перевірити правдивість ваших слів і при потребі зможу витягти з вас усю інформацію, яка мені знадобиться.
— Гіпноз? — запитала Джейн. — Наркотики?
— Чари покори. Вони цілковито позбавляють людину волі, примушують її виконувати всі накази. Під дією цих чарів ви не зможете брехати, а говоритимете правду, всю правду і нічого, крім правди. Вам це продемонструвати чи повірите мені на слово?