Заборонені чари
- Автор: Авраменко Олег Евгеньевич
- Язык: украинский
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Заборонені чари». Краткое содержание книги:
Проте мали чаклуни й грізніших ворогів, що називали себе Послідовниками. Вони вважали, що нікому не можна володіти такою надзвичайною силою, і поставили собі за мету викорінити магію серед людей. Послідовники були майже всемогутні і зрештою їм вдалося здійснити свій задум. На керування силами було накладено Заборону, нащадки чаклунів народжувалися звичайними людьми, позбавленими здібностей своїх пращурів, поступово в магію перестали вірити, і з життя вона перекочувала на сторінки художніх книжок. Послідовники тріумфували...
(Примітка. В українській версії відновлено первісну сюжетну лінію роману з урахуванням пізніших наробок, зокрема й тих, що не ввійшли до опублікованого варіанту російською мовою. Детальніше див. в авторській передмові.)
— І водночас вони без вагань підписали смертний вирок тобі, Алісі та твоєму батькові. А їхня турбота про слуг, на позір шляхетна, може вказувати на те, що Послідовники уявляють себе великими добродійниками й захисниками людства. Такі фанатики небезпечніші за будь-яких чудовиськ, вони здатні знищити мільйони й мільйони людей, якщо віритимуть, що в кінцевому підсумку решта людства заживе краще. Я б дуже хотів помилятися, але мені здається, що Послідовники ладні були приректи на загибель весь наш світ, лише б позбутися нас — тих, кого вони вважають загрозою для їхнього світу.
Стоїчков замовчав. А Маріка дивилася повз нього на старовинні книжки з Норвіка і з сумом думала про те, що, навіть повернувшись туди, вона не поверне тієї частки себе, яку втратила разом з батьківським замком. Тепер від Норвіка лишились хіба що руїни — та ще нечисленні родинні реліквії, які вдалося врятувати за наполяганням Аліси. Якби ж вони мали більше часу…
До речі! Про час…
— Пане Стоїчков, — запитала Маріка, — коли за тамтешнім часом відбувся напад на Норвік?
— Приблизно о пів на першу ночі, — відповів він, а в його очах зблиснули вогники. — Помітила якусь невідповідність?
— Так, помітила. Я знаю, що батько з Алісою з’явились у Флорешті вже після шостої ранку за ібрійським часом. А це дуже пізно. Якби Послідовники так довго зволікали з нападом, ви б обов’язково про це сказали.
Стоїчков кивнув:
— Сьогодні вночі час ніби сказився. Відтоді як Флавіан розбудив мене і до руйнування Норвіка у нас минуло трохи менше шести годин — так само, як і в світі МакКоїв. Поки ми чекали нападу, то не звертали на це уваги, не до того було. А потім звернули — і добряче задумалися. Скажу зразу, що ми так і не знайшли розумного пояснення, чому плин часу в світі МакКоїв уповільнився… гм, або ж навпаки — час у нашому світі майже вдвічі прискорився.
— А я, здається, розумію, в чому річ, — повільно мовила Маріка. — На жаль, ми вже не можемо це перевірити.
— Що перевірити?
— Швидкість часу в двох світах, сполучених порталам. Я мала здогадатися раніше, але… Ви ж, мабуть, звертали увагу на те, що при розмові через портали, коли я була там, а ви — тут, наші думки трохи спотворювалися?
— Звичайно, звертав. Коли я викликав тебе, а ти відповідала мені, то твої слова мовби накладалися одне на одне.
— А у вас між кожним словом виникала пауза. А щойно портали з’єднувалися, всі спотворення зникали. Ви це помічали?
— Ні… А втім, так. Тепер пригадую. Зазвичай, коли з’єднання встановлювалося, ти надсилала лише одне слово — „готово“ або „можна“ — і я йшов. Але найпершого разу ти сказала: „Проходьте, тільки обережно,“ — і тоді твої слова, як мені здається, ішли з нормальною швидкістю.
— Зі мною таке траплялося рази три чи чотири, — підхопила Маріка. — Щоразу я відчувала якусь дивину, проте досі не могла збагнути, в чім річ… А сьогодні вночі ви помітили різницю?
— Правду кажучи, ні, — чесно визнав Стоїчков. — Може, хтось інший з наших помітив, але мене займали геть інші думки. — Він ненадовго замовк у задумі. — Отже, ти вважаєш, що плин часу в обох світах вирівнюється, коли вони сполучені порталами?
Маріка кивнула:
— Іншого пояснення не бачу. Гадаю, що при з’єднаних порталах світи стають мовби єдиним цілим… — Вона зітхнула. — Та як я вже казала, перевірити це ми не можемо.
— Зараз не можемо. А згодом неодмінно перевіримо. Флавіан обіцяє, що Кейт з сестрою будуть у Флорешті вже завтра ввечері. У крайньому разі — післязавтра зранку.
— А якщо він відмовиться співпрацювати з нами?
Стоїчков підбадьорливо всміхнувся їй:
— Кейт погодиться, не переймайся. Немає на світі чоловіка, який би встояв перед тобою.
Маріка зашарілась і промовчала. А Стоїчков продовжив:
— Сьогодні я мав розмову з твоїм братом, твоєю тіткою та Флавіаном. Всі троє визнали доцільність твого шлюбу з Кейтом. Тому ніяких перешкод я не бачу. А стосовно певних моральних аспектів цього союзу, які, за словами Стеніслава, дуже бентежать тебе, то я хотів би звернути твою увагу, що від Кейта вимагається лише одна-єдина вольова дія — відкрити нам шлях до світу МакКоїв. Все решта, що нам від нього потрібно, це детальні відомості про Послідовників — їхня чисельність, їхні можливості, імена їхніх очільників, де вони мешкають, які держави перебувають під їхнім контролем тощо. Тут Кейтові не доведеться робити вибір — втратити тебе чи стати зрадником. Відкрити портал ми змусимо його хитрістю, а в усьому іншому йому доведеться поступитися під тиском обставин.