Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи
- Автор: Седлачек Томаш
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-244-4
- Переводчик: Тетяна Окопна
- Жанр: Экономика
Электронная книга - «Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи». Краткое содержание книги:
Автор — чеський економіст, радник президента Вацлава Гавела у 2001-2003 роках — у своєму дослідженні сміливо виходить за межі економіки та поєднує її з історією, філософією, психологією та давніми міфами.
ISBN 978-617-679-244-4
Томаш Седлачек © текст, 2012
Тетяна Окопна © переклад, 2017
Іван Міклош © передмова, 2017
Дмитро Подолянчук © дизайн обкладинки, 2017
Видавництво Старого Лева © українське видання, 2017
Вірити в те, що примноживши чи удосконаливши свої аналітичні здібності, нам вдасться пізнати духа, мов той трикутник, — це настільки ж абсурдно, як вірити в те, що ми побачимо звук.
Джордж Берклі [939]
Майже всі реальні числа — ірраціональні.
Wikipedia [940]
13. Метаматематика
Математика, безперечно, стала основною мовою сучасної економіки. Дуже влучно це передає цитата Джорджа Стіглера 1965 р.: «Ми вступили в епоху квантифікації. Ми до зубів озброєні арсеналом різних технік квантитативного аналізу та силою, що — з погляду звичайного сільського розуму — можна порівняти з тим, коли лучникам на зміну приходить артилерія»[941]. І економіка, як могла, схопилася за цю можливість. Сучасна економіка — однозначно найбільш математизована суспільна наука, якщо її й можна прирівняти до якоїсь із дисциплін, то хіба тільки до фізики (а не до якоїсь із суспільних дисциплін, що було би більш очікувано). І справді: якщо ви розгорнете університетський підручник економіки (чи просто більшість наукових економічних статей) та потримаєте його на достатньо великій відстані від себе, щоб літери вже були нечитабельними, сторінки книги нагадають вам підручник фізики.
У першій частині книги ми намагалися показати, що економічне мислення в перебігу історії завжди перебувало під значним впливом різних філософських і релігійних течій та мало сильний етичний контекст. Економіка, як ми її знали з робіт батьків-засновників, була саме такою.
Втім, трохи пізніше, насамперед упродовж ХХ ст., економічна думка потрапила під сильний вплив зокрема детермінізму, механічного картезіанства, математизуючого раціоналізму та спрощеного індивідуалістичного утилітаризму. Під дією цих впливів економіка змінилася до такого стану, у якому ми її знаємо зі сучасних підручників. У ній багато рівнянь, графіків, цифр, формул... просто математики. І знайдемо лиш невеликі вкраплення з історії, філософії, психології чи уривків ширшого суспільно-наукового характеру.
Спалити математику?
У ХХ ст. математика повністю заволоділа економікою, особливо після наступу сучасних обчислювальних технологій, які можуть обробити величезну кількість даних, і цим самим дозволяють тестування нових гіпотез. До речі, цікаво, що це саме система централізованого планування економіки радянського блоку вірила в те, що зі зростанням комп’ютерних та математичних можливостей центральні планувальники зможуть замінити собою ринковий механізм, встановивши «оптимальні ціни». Математика мала стати інструментом для управління економікою.
Однак математизація поведінки людини на початку ХХІ ст. зумовлена не плановою економікою (зрештою, однією з причин її загибелі була саме нездатність запропонувати «оптимальну» поведінку людини), а, навпаки, економікою вільного ринку. У наш час найбільший акцент на математичне моделювання та економічні прогнози ставлять саме найрозвиненіші ринкові системи. Як економіка перейшла з моральної філософії в сферу сильно математизованої науки?
Майже сто років тому Альфред Маршал, один із батьків-засновників математичної економіки, наголосив, що економіка повинна бути не «засобом дослідження», а всього лиш мовою. Трохи нижче наводимо цитату людини, яка стояла біля витоків цілої епохи математизації мейнстрімової економіки:
У пізніші роки я ще детальніше досліджував ці правила: (1) використовуй математику радше як інструмент для запису, ніж як засіб для дослідження. (2) Почекай, якщо ти ще не готовий. (3) Переклади англійською мовою. (4) Додай приклади, які можна застосувати в практичному житті. (5) Спали математику. (6) Якщо ти не здатен виконати пункт чотири, забудь про пункт три. І останнього правила я дотримувався дуже часто... Я вважаю, що людина повинна намагатися не використовувати математику там, де чудово можна обійтися лише англійською мовою[942].
939
Berkeley A. Treatise Concerning the Principles of Human Knowledge, ч. 3, 97.
940
URL: http://en.wikipedia.org/wiki/Irrational_number
941
Stigler. The Essence of Stigler, 113.
942
Groenewegen. A Soaring Eagle: Alfred Marshall 1842-1924, 413, цит. за: Weintraub. How Economics Became a Mathematical Science, 22.