Гаррі Поттер і напівкровний принц
- Автор: Ролінґ Джоан К.
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 966-7047-29-6
- Переводчик: Виктор Морозов
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і напівкровний принц». Краткое содержание книги:
- Ти перший. Гаррі.
Гаррі встав і нахилився над укритим хвильками сріблястим вмістом сита спогадів. Його обличчя торкнулося поверхні, він провалився в темну порожнечу і приземлив ся в якійсь вітальні перед гладкущою старою жінкою у вигадливій рудій перуці та яскраво-рожевому комплекті ман тій, що спадали хвилями, роблячи її схожою на якийсь розталий морозивний торт. Жінка дивилася в малесеньке прикрашене коштовним камінням дзеркальце й великим пушком рум'янила й так уже червоні щоки, а крихітна старезна ельфиня зашнуровувала на її товстих ногах вузенькі єдвабні пантофлі.
- Швидше, Гокі! - владно звеліла Гепзіба. - Він сказав, що прийде о четвертій, залишилося кілька хвилин, а він не запізнюється ніколи!
Вона заховала пушок у пудреницю, а ельфиня-домовичка випросталася. Своєю головою вона ледве сягала сидіння Гепзібиного крісла, її тонка мов папір шкіра зви сала з тіла так само, як і хрустке льняне простирадло, що в нього вона була закутана, наче в тогу.
- Як я виглядаю?-Гепзіба крутила головою, щоб побачити себе в дзеркальці з різних боків.
- Чудово, мадам, - пискнула Гокі.
Гаррі припустив, що в Гокі був записаний у контракті обов'язок брехати у відповідь на такі запитання, бо Гепзібу Сміт аж ніяк не можна було назвати привабливою.
Задзенькав дзвінок біля дверей і ельфиня та її господиня аж підскочили.
- Швидше, Гокі. швидше, він уже тут! - крикнула Гепзіба, й ельфиня подріботіла з кімнати, такої захаращеної різними речами, що важко було уявити, як можна ступи ти хоч крок і не звалити щонайменше десяток предметів: там були шафи, напхані лакованими скриньками, стелажі.
заставлені тисненими золотом книжками, полиці з небесними сферами та глобусами, а також безліч квітучих рослин у вазонах, що стояли на мідних посудинах: словом, кімната була схожа одночасно на магічну антикварну крамничку і оранжерею.
Ельфиня-домовичка повернулася за кілька хвилин у су проводі стрункого юнака, в якому Гаррі легко впізнав Волдеморта. Той був у простому чорному костюмі, мав трохи довше, ніж у школі, волосся й запалі щоки, але все це йому личило: він здавався ще вродливішим, ніж колись. Волдеморт перетнув захаращену кімнату з упевненістю, що свідчила про неодноразові попередні візити, і низько схилився над пухкенькою ручкою Гепзіби, ледь торкнувшись її вустами.
- Я вам приніс квіти, - сказав він тихо, витворюючи з нічого букет троянд.
- Ох ти бешкетник!-пискнула стара Гепзіба, хоч Гаррі помітив заздалегідь поставлену на столику біля неї порожню вазу. -Ти балуєш літню даму, Томе… сідай, сідай… де Гокі…ага…
Ельфиня-домовичка вбігла до кімнати з тацею маленьких тістечок, яку поставила біля ліктя господині.
- Пригощайся, Томе, - запропонувала Гепзіба, - я ж знаю, що ти любиш мої тістечка. То як справи? Щось ти блідий. Забагато працюєш у тій крамниці, я вже сто разів тобі казала…
Волдеморт усміхнувся для годиться, й Гепзіба теж манірно вишкірилася.
- То яку ти цього разу вигадав причину для візиту? - запитала вона, кокетливо кліпаючи віями.
- Містер Берке хоче запропонувати кращу ціну за панцир ґоблінської роботи, - пояснив Волдеморт. - П'ятсот ґалеонів, на його думку, це дуже справедливо…
- Стривай, стривай, не так швидко, бо я подумаю, що ти тут лише заради моїх дрібничок! - закопилила губки Гепзіба.
- Мене сюди заради них і прислали, -спокійно промовив Волдеморт. - Я ж лише вбогий помічник, мадам, і мушу виконувати, що мені накажуть. Містер Беркс звелів довідатись…
- Ох. містер Беркс! Та ну його! - махнула ручкою Гепзіба. - Я покажу тобі таке, чого містерові Берксу не показувала ніколи! Томе, ти вмієш тримати язика за зубами? Обіцяєш не казати містерові Берксу, що в мене це є? Він од мене не відчепиться, якщо довідається, що я тобі це показувала; а я цю річ не продам Берксові. та й нікому не продам! Але ти, Томе, зможеш оцінити її за історичну цінність, а не за те, скільки ґалеонів вона коштує…
- З радістю подивлюся все, що мені покаже пані Гепзіба, - сказав Волдеморт, і Гепзіба знову захихотіла, як дівчинка.
- Я попросила Гокі знайти… Гокі, ти де? Я хочу показати містерові Редлу наш найцінніший скарб… власне кажучи, принеси їх обидва…
- Несу, мадам, - пискнула ельфиня-домовичка, і Гаррі побачив дві шкіряні коробочки, одну на одній, що перетинали кімнату немовби за власним бажанням, хоч він і знав, що їх тримає над головою крихітна ельфиня, пробираючись між столиками, пуфиками й підставками для ніг.
- Ось, - зраділа Гепзіба, забираючи в ельфині коробочки, ставлячи їх собі на коліна й готуючись відкрити ту, що лежала зверху, -думаю. Томе, що тобі це сподобається… ох, якби мої родичі довідалися, що я тобі це показую… вони вже дочекатися не можуть, коли воно потрапить їм у руки!